100 років культурної дипломатії України: як наш “Щедрик” світ підкорив (ВІДЕО)

В Україні стартував масштабний проект “Світовий тріумф “Щедрика” – 100 років культурної дипломатії України”, який став одним з переможців конкурсу від Українського культурного фонду.

«У час викликів, які зараз переживає весь світ, важливо нести позитив. Тривалий час Україна в іноземців асоціювалася з аварією у Чорнобилі. Цю думку варто змінювати. Український “Щедрик” наспівують в усьому світу, тому варто пригадати про його справжнє авторство», - заявив на прес-конференції присвяченій презентації проекту  міністр культури України Євген Нищук.

За його словами, Україна зараз перебуває у стані перетворення, змін, модернізації.

«За останні два роки в Україні створили декілька грунтовних культурних інституцій, як-от Український культурний фонд, Інститут книги, Український центр культурних досліджень. “Щедрик” – це позитивна асоціація з Україною”, – зауважив Ніщук.

“Зараз ми багато досліджуємо зарубіжний досвід, водночас, як добре знаємо свій. “Щедрик” справді дуже популярний у світі, але мало корелюється з українським композитором Миколою Леонтовичем“, – додала науковий керівник проекту Тіна Пересунько.

У січні 1919 року з ініціативи глави Директорії УНР Симона Петлюри створено Українську Республіканську Капелу – інституційний прототип сучасного Мінкульту. Під орудою Олександра Кошиці Капела за п’ять з половиною років відвідала 17 країн, і дала понад тисячу концертів. 

Українські посли у Лондоні, Парижі, Брюсселі активно співпрацювали з цією інституцією, та організовували спільні дипломатичні прийоми. Окрім творчої діяльності Капела безпосередню брала участь у культурній дипломатії України, а “Щедрик” був культурним продуктом закордонного репертуару інституції.

Разом з Центральним державним архівом автори проекту створили однойменний збірник, у який увійшли близько 200 документів. Він допоможе висвітлити масштабність та присутність української культури у світі.

“До України мені було цілком байдуже, але зараз я буду битися скрізь за мистецтво цієї країни”, - написав у 1920 році нідерландський критик Саламандра у відгуку про “Щедрик”.

Цей документ вийшов у Гаазі – місто, яке в останні роки стало основним майданчиком захисту для України.

“Чому ми, Німці, не маємо такого національного хору? Ми також могли б надіслати його, як це зробив Український Уряд”, - писала того часу берлінська преса.

“Українці мудрі у виборі свої пропаганди”, - уточнювали англійські ЗМІ.

Це ті відгуки про “Щедрик” та українську культуру, які десятиліттями приховували “совєти”.

Особисту симпатію українській культурі висловлювали королеви Бельгії та Нідерландів, президенти Аргентини та Мексики, міністри, композитори зі світовим ім’ям, співаки, журналісти, диригенти. Всього автори опрацювали близько двох тисяч рецензій.

Після релізу збірки, автори проекту планують запустити мандрівну виставку. Як зазначила архівознавець Ірина Матяш, окрім українських міст виставка має відвідати усі країни, де виступала Україньска республіканська Капела часів УНР.