Без забезпечення

Нові судові рішення позбавляють банківську систему права стягувати борги через заставне майно

Судді повертають боржникам давно втрачені ними та продані іншим власникам застави. І навіть зобов'язують банки оплатити «збиток» своїм боржникам. Прецедентом, який зумовив масову появу таких вердиктів, стало рішення Госпсуду Києва Вікторії Сівакової. У 2016 році ця суддя визнала двох нібито близьких до Семена Могилевича бізнесменів власниками активу, проданого на торгах ще в 2011 році. Прецедент загрожує існуванню в Україні заставного кредитування як такого.

Назустріч проблемним позичальникам

Після кожного економічної кризи ми спостерігаємо прагнення провести ревізію виданих банками кредитів, перерахувати їх по «справедливому» курсу або зовсім анулювати. Так було під час «Кредитного Майдану», учасники якого вимагали конвертації валютних кредитів за курсом 5,05 грн за долар. Протягом останніх двох років почастішали спроби з боку великих позичальників-юридичних осіб за допомогою «лояльних» суддів переглянути давно програні кредитно-заставні процеси, дати необгрунтовані відтермінування по виплатах кредитів або навіть зобов'язати кредитора компенсувати «збитки» позичальника. Істотна частина подібних рішень було винесено суддями київського Господарського суду.

Так, в кінці минулого року і на початку нинішнього стало відомо про рішення Госпсуду Києва, які відстрочили виплати кредитів Приватбанку, виданих компаніям, яких в ЗМІ пов'язують з Ігорем Коломойським, на загальну суму понад 61,5 млрд грн. Приватбанк звинуватив компанії в невиплаті відсотків по кредитах, грунтуясь на додатковій угоді до договору кредитування, що передбачає таку можливість. Однак компанії (ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «Брайтон ЛТД», ТОВ «Коуч Прайм», ТОВ «Тріумф 15» і ще близько півтора десятка інших), успішно оскаржили на одному і тій же підставі - відсутності повноважень директорів цих компаній для укладення додаткової угоди з банком.

Не менш спірне рішення було прийнято Госпсудом Києва за позовом компаній ТОВ «ТЛК Арктика» і Tactical Business LLP, близьких до Леоніда Юрушева. Судовий вердикт у цій справі перетворив Ощадбанк в боржника свого колишнього позичальника. Як повідомляється, в 2014 році Ощадбанк видав ТОВ «ТЛК Арктика» кредит в розмірі 100 млн грн під заставу рибної ярмарки і комплексу для зберігання і виробництва продуктів харчування. Пізніше компанія припинила обслуговування кредиту. У травні 2017 року були не проведені відкриті електронні торги, що не відбулися через відсутність покупців. Банк скористався правом придбання майна за ціною, визначеною в ході виконавчого провадження. Після чого проблемний позичальник звернувся в суд, стверджуючи, що вартість іпотеки нібито набагато більше суми, яку сплатив за неї банк, і висунув претензії до Ощадбанку на більш ніж 124 млн грн. Ці вимоги знайшли розуміння у судді Госпсуду Києва Артема Привалова.

Незважаючи на відсутність в Україні прецедентного права у всіх цих рішень було, так би мовити, першоджерело, яке продемонстрував служителям Феміди, що подібні одіозні вердикти можна приймати абсолютно безкарно і не нести за них навіть дисциплінарної відповідальності.

Хто відкрив ящик Пандори

Вердиктом, який відкрив ящик Пандори, стало рішення судді Госпсуду Києва Вікторії Сіваковою, прийняте в лютому 2016 року і стосується соєвої фабрики в Новій Каховці. Суддя Сивакова вирішила, що фабрика, конфіскована як застава по обслуговуваня кредитів, насправді, як і раніше належить її колишнім власникам.

У випадку з Сіваковою клієнтами були брати Сегал, які довгий час перебували в міжнародному розшуку. Сегали купили банк «Надра» (імовірно використавши для покупки капітали Могилевича) в 1997 році.

Але в 2008 фінустанова виявилася в переддефолтному стані. Банк перестав відповідати на запити клієнтів щодо повернення вкладів і проведення платежів, і НБУ довелося виділити фінустанові стабілізаційний рефінансування. Всього в 2008-му він перевів «Надрам» 7,1 млрд грн, тобто трохи менше мільярда доларів за тодішнім курсом. Однак замість порятунку банку, його власники Сегал і їх довірена особа, глава правління банку Ігор Гіленко, який приїхав з братами з Росії в 1997 і призначений топ-менеджером «Надр», зайнялися виведенням коштів і заставних активів банку.

Сегал зникли в Росії в 2009 році відразу після визнання банку не платоспроможним і введенням тимчасової адміністрації НБУ. Тоді ж «Каховка протеїн агро» та інші підприємства,які належали Сегал, перестали обслуговувати кредити, взяті в банку «Надра». У березні 2011 року на підставі рішення Херсонського господарського суду були проведені торги, за результатами яких покупцем був визнаний кредитор - банк «Надра». А через два роки фабрика була продана на ринку з метою поповнення ліквідності банку. На той момент залишковий борг фабрики становив близько 200 млн. гривень і не обслуговувався вже 4 роки.

За оцінками «Економічної правди», власники «Надр» вивели в офшори 6,4 млрд грн з 7,1 млрд грн рефінансування, виділеного НБУ на оздоровлення банку в кінці 2008 року. Цікаво, що після цієї публікації Сегал подали в суд на видання, вимагаючи спростування, проте програли процес.

Форензік-аудит банку «Надра», проведений компанією KPMG за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України в 2017 році, виявив, що з «Надр» було виведено близько 6 млрд грн і видано 16 млрд грн неповернутих кредитів. Це і стало причиною того, що банк так і не зміг відновити успішне функціонування і був ліквідований в 2015 році.

Однією із запорук, який дістався Тимчасової державної адміністрації в спадок від Сегалів, була Ново-Каховська фабрика з переробки сої «Каховка Пром-Агро». Для розвитку підприємства в 2006 році Сегал взяли в «Надрах» кредити на більш ніж 400 млн грн ще за курсом 5 грн за долар, тобто близько 80 млн. доларів США. З 2009 року фабрика вже не обслуговувала свої борги, а Сегал відмовлялися йти на діалог з банком.

Якщо закон не здається, його знищують

А в лютому 2016 року Госпсуд Києва в особі судді Вікторії Сіваковою за позовом компанії Сегалів несподівано визнав «Каховка Пром-Агро» власником фабрики. Аргументуючи своє рішення, суддя Сивакова назвала вердикт суду Херсонської області, на підставі якого були проведені публічні торги з продажу фабрики, «незаконним з моменту його прийняття, і тому нездатним породжувати будь-які правові наслідки».

Керуючись винайденим Сіваковою підходом, можна «скасувати» будь-яке судове рішення, просто назвавши його «незаконним з моменту прийняття».

Звертає на себе увагу той факт, що рішення суду Херсонської області вступило в законну силу і було виконано в 2011 році, тоді як апеляційна скарга на це рішення була подана тільки в квітні 2015 року. Насправді ця чотирирічна пауза могла вказувати на те, що брати весь цей час просто не могли знайти «виконавця» своїх задумів.

Дивує і та швидкоплинність, з якої суддя Сивакова приймала рішення. Банк «Надра» був притягнутий в якості відповідача 16 лютого 2016 року. 23 лютого юристи банку подали клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Однак уже 25 лютого суддя Сивакова оголосила своє рішення.

Політичні наслідки

Рішення Сівакової відкрило Сегалям можливості продовження боротьби за давно втрачений актив. Протягом останніх років було здійснено ряд фізичних спроб захоплення фабрики. Останній напад відбувалося з використанням вогнепальної зброї, і було зупинено лише після втручання в ситуацію міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Втім, головні наслідки рішення судді Сівакової стосуються не каховської фабрики, а всієї правової і фінансової системи країни. Суддя Сивакова послала чіткий сигнал підприємцям і банкірам: будь-які кредитні відносини - незначні. Будь яку втрачену заставу суд може повернути позичальнику. При цьому термін давності, наявність нових власників і інші законні підстави - немають значення.

Фактично паралізується механізм стягнення, а далі і кредитування, що може спровокувати ефект карткового будиночка і привести до такого банкопаду, який Україна ще не знала.

Прецедент Сіваковою прийнятий на озброєння деякими суддями Госпсуду Києва та інших судів. Зростання кількості подібних рішень ставить під сумнів роботу самого механізму кредитування в Україні і прямо загрожує безпеці банківської системи країни.

Джерело: https://comments.ua