Депутати залишили «дірки» у законопроекті про заборону пропаганди «руского міра» - Вятрович

Запропонований депутатами законопроекти про заборону в Україні «руского міра» та його пропаганду не відповідають заявленим авторами цілям і можуть спричинити розбалансування закону про декомунізацію.

Про це заявив очільник Українського інституту національної пам’яті.

У Верховній Раді України зареєстрували два законопроекти № 9139та № 9200 про засудження і заборону пропаганди «руського міра».

Український інститут національної пам’яті підтримує мету цих законопроектів, але зазначає, що вони не вповні відповідають заявленим авторами цілям та можуть спричинити розбалансування чинного закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки».

«В Інституті вважають недоречним законодавче оформлення стримуючих механізмів проти загроз «руского міра» у формі змін до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». Адже пропоновані правки суперечать логіці декомунізаційного закону. В ньому йдеться про засудження двох злочинних тоталітарних режимів, а не їхньої ідеології. Тому чинний закон забороняє не ідеї, а використання визначеної символіки. Натомість у законопроектах №9139 та №9200 пропонується засудження і заборона «імперської ідеології держави-агресора» або “пропаганди руского міра”, але не засуджується жоден режим. Крім того зазначений у законопроекті № 9200 перелік забороненої символіки є недостатньо чітким та повним для його ефективного застосування», - наголосив Вятрович.

На його переконання, запропоновані в законопроектах визначення ключових термінів «руський мір» і «пропаганда руського міра» також не чітко прописані, що на думку спеціалістів також викличе труднощі при застосуванні норм закону на практиці та створить простір для довільного трактування.

Те саме стосується й інших визначень, наприклад, «формування культу осіб перших керівників РФ» чи «поширення ідеї об’єднання в єдиний «триєдиний російський народ». Крім того, термін «пропаганда руского міра» містить визначення, які підпадають під ознаки злочинів, вже окреслених низкою статей Кримінального кодексу України (ст. 109 ККУ «Дії по насильницькій зміні чи поваленню конституційного ладу», ст. 110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», ст. 111 ККУ – «Державна зрада» тощо). З точки зору кримінального права це створює невизначеність у кваліфікації діяння та навпаки ускладнить притягнення до відповідальності. Відтак не спростить спроби зупинити такого роду правопорушення, а ускладнить їх.

«Обидва законопроекти є недоречною модифікацією закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і не вирішують завдань, поставлених їхніми авторами в пояснювальних записках, не дають юридично конкретних визначень «рускому міру», не прописують реальних механізмів боротьби з пропагандою чи символікою РФ та ОРДЛО. Натомість правки несуть загрозу розбалансування чинного Закону, спричинять негативну реакцію з боку Європейського Союзу та Венеційської комісії, дадуть критикам декомунізації аргументи для публічних атак на Закон», - наголосив В’ятрович.

Він зауважив, що, підтримуючи магістральну ідею та мету обох законопроектів – потребу створити інструменти для боротьби з агресією «руского міра» в Україні, Інститут пропонує реалізувати їх через спеціальний законодавчий акт, прийняттю якого має передувати низка експертних обговорень.