​Директор НАБУ Артем Ситник націлився на президентську посаду, - журналісти

Іміджеві проблеми директора НАБУ можуть звести його президентські шанси до нуля, пише «Деловая столица».

Директор НАБУ Артем Ситник націлився на президентську посаду і вже почав передвиборну кампанію. Такий висновок можна зробити із заяви, з якою Ситник виступив перед журналістами 13 листопада після відвідування Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Вперше директор НАБУ заговорив мовою політичної боротьби і публічно протиставив себе до нинішньої влади.

«На сьогоднішній день потрібно бути наївним, щоб не розуміти, що ті справи, які ми розслідуємо, влада просто так не залишить і не пробачить, - заявив Ситник. - Ми чекали такої реакції, чекали, що буде максимальна медійна атака, з використанням всіх підконтрольних ресурсів, таких як НАЗК. Тому я не буду виключати подальше використання адміністративних ресурсів, підозр, арештів, в тому числі особисто мене. Але я хочу звернутися до тих людей, які все це організовують: хлопці, можете тиснути скільки завгодно - ви нас не зламаєте!»

Безсумнівно, це саме політична заява. І мета її - створити Ситнику імідж головного і притому непримиренного опонента нинішньої влади. Правда, привід для цього директор НАБУ вибрав задрібний - всього лише візит в НАЗК для ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення.

За твердженням НАЗК, Ситник не виконав законні вимоги Нацагентства і надав з порушенням встановленого законом терміну запитувані в листі Нацагентства копії документів та інформацію, а також надав їх не в повному обсязі, чим вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачено штраф від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів. Очевидно, це занадто дрібне правопорушення і смішне покарання, щоб слова про переслідування з боку влади звучали переконливо.

Більш правдоподібною виглядає версія про «внутрішньовидової боротьби» між двома антикорупційними відомствами - НАБУ і НАЗК. Як відомо, 9 листопада НАБУ допитало главу НАЗК Наталю Корчак у справі про покупку паркомісць і їх використання для незадекларованих автомобілів. А на наступний день детектив НАБУ провів допит свекрухи глави НАЗК. Сам Ситник визнав, що стосовно Корчак детективами НАБУ зараз проводяться відразу кілька розслідувань. Так що протокол НАЗК на Ситника - це швидше за все лише банальна «отвєтка» від Корчак. На «страшну помсту» з боку влади цей протокол явно не тягне.

Проте, Ситник постарався представити справу так, ніби виклик його в НАЗК був ні особистою ініціативою Корчак, а став частиною кампанії, розв'язаної владою проти директора НАБУ. Звідси і заява Ситника про те, що його можуть заарештувати. Ситнику дуже важливо уявити себе жертвою політичних переслідувань, і він посилено вживається в цю роль.

З точки зору передвиборчої кампанії, це безпрограшний хід. Щоб реально претендувати на симпатії українців, Ситнику потрібно продемонструвати успіхи його відомства. Для цього до осені наступного року необхідно пред'явити посаджених великих корупціонерів. Але справи можуть розвалюватися в судах. І ось тут-то Ситник розповість, що причина не в поганій роботі НАБУ, а у протидії з боку влади. Так що, мабуть, Ситник представлятиме себе «гнаним і переслідуваним» надалі аж до самих виборів.

Чому Ситник вирішив саме зараз показати свої політичні амбіції, пояснюється просто. У суспільстві є запит на «третю силу», тобто на політика, який міг би скласти конкуренцію Петру Порошенку і Юлії Тимошенко. Ось Ситник і хоче застовпити це місце за собою. Причому йому потрібно уявити себе як реального кандидата на президентський пост не тільки перед українцями, а й перед західними партнерами, а також перед українськими олігархами і тими лідерами партій, які не мають шансів на перемогу в президентських перегонах. Іншими словами, Ситник хоче стати центром політичного тяжіння, навколо якого почне обертатися світ.

Можна припустити, що навколо Ситника згрупується різнокаліберна команда з числа політиків з незадоволеними амбіціями, які раніше тусувалися біля Міхеїла Саакашвілі, а зараз шукають собі новий «паровоз», щоб «в'їхати» в наступний склад парламенту. Можливо, в цю команду увійдуть і деякі особи з солідними посадами, такі як глава правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв, проте вони можуть і остерігатися.

Справа в тому, що за Ситником тягнеться шлейф сумнівних історій, які здатні звести його президентські шанси до нуля. Причому для цього зовсім не обов'язково заарештовувати Ситника, досить діставати «скелети з шафи» і виставляти їх на загальний огляд. А таких «скелетів у шафі» у Ситника чимало.

Наприклад, депутат від «Народного фронту» Максим Поляков вже підняв тему давніх зв'язків між Ситником і екс-прокурором Київщини Юрієм Гайсинським, в чиїй адвокатській фірмі Ситник працював до призначення на пост директора НАБУ. Поляков заявив про причетність Ситника до розкрадання земельної ділянки в Київській області та перекваліфікації справи про вбивство власника ділянки в самогубство. 13 листопада той же Поляков оприлюднив аудіозапис, за його словами, «розмови А. Ситника з групою довірених журналістів, один з яких все-таки зробив цей запис і передав мені». За твердженням Полякова, в цій розмові Ситник розголосив результати досудового слідства. І тепер, каже депутат, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повинна «дати оцінку незаконним діям Артема Ситника і притягнути його до кримінальної відповідальності».

Обговорення ходу кримінальних розслідувань з журналістами явно не вписується в той образ законника, який намагається створити собі директор НАБУ. До того ж у нього конфлікт не тільки з НАЗК, а й також і з САП - органом, який здійснює нагляд за додержанням законів під час розслідувань НАБУ. 10 листопада САП виступила з офіційною заявою, в якому дала оцінку діяльності Ситника. За твердженням САП, директор НАБУ «продемонстрував відверту зневагу вимогами Кримінально-процесуального кодексу України, що межує з правовим нігілізмом».

Можна прогнозувати, що іміджеві проблеми Ситника будуть наростати. Це для нього особливо небезпечно, тому що суспільство не схильне робити йому ніяких поблажок. Адже директор НАБУ обирався на конкурсі, повинен боротися з корупцією - а значить, сам повинен бути зразком законності, неупередженості та політичної незаангажованості. Так що головною проблемою для президентських планів Ситника буде сам Ситник.