Феодальна Україна. Херсонщина

На Херсонщині рівносильний вплив мають нині два вічних опонента - «порошенковец» Путілов і «тимошенківець» Одарченко.

Херсонщина завжди перебувала у зоні інтересів великих бізнес-гравців, починаючи від Костянтина Григоришина, що займається тут річковими перевезеннями Дніпром, і закінчуючи місцевими суднобудівними потужностями Вадима Новинського та нафтопереробкою Ігоря Коломойського. Однак кожен олігарх не може не рахуватися з думкою хоча б одного з двох головних херсонських центрів прийняття рішень. Йдеться про родину Путілових, орієнтовану на президента Петра Порошенка, а також про місцевих представників головного конкурента Порошенко на президентських виборах-2019 Юлії Тимошенко, на чолі з багаторічним і беззмінним лідером обласної організації «Батьківщини», нардепом чотирьох останніх скликань Верховної Ради Юрієм Одарченко.

Батько і син Путілови

Станіслав Путілов і його син Андрій роками володіють одним з найбільших підприємств Херсона - ТОВ «Механічний завод», чиєю спеціалізацією є різна металургійна та машинобудівна продукція, що виробляється для української оборонки (плавконструкціі) та АЕС, ТЕС і коксохімів (платформи й підйомники), а також постачається на експорт. Одним словом, чималий ресурс, а, з огляду на стабільні робочі місця для багатьох херсонців, ще й електоральний до того ж.

Путілов-старший досі обіймає посаду гендиректа «Механічного заводу» і максимум, чого він домігся у політиці, так це колись лідерства у фракції «Наша Україна» в Херсонській міськраді. Зате Путілов-молодший на парламентських виборах 2012 року, балотуючись від «УДАРу» Віталія Кличка, переміг у херсонському окрузі №183 висуванця Партії регіонів, гендиректора Херсонського суднобудівного заводу (входить до групи «Смарт-холдинг» Новинського) Василя Федіна. На перевиборах-2014 Андрій Путілов, будучи вже на той момент главою Херсонської ОДА, делегував на свій округ власного помічника-консультанта, екс-начальника юрвідділу «Механічного заводу» Андрія Гордєєва, який також там з легкістю тріумфував.

А після місцевих виборів-2015, вплив цієї промислової родини в регіоні сягнув піку - Путілов-молодший пересів у крісло спікера Херсонської облради, а губернатором Херсонщини став  Гордєєв. Таким чином, всі чиновницькі вертикалі та горизонталі в області замкнулися на Путілова. Втім, у цій ідеальній бочці меду була одна маленька ложка дьогтю - Гордєєв звільнив 183-ї округ, де 2016-го, відбулися проміжні вибори. І ось тут-то болісного удару завдав вічний Путилівський опонент, «тимошенківець» Юрій Одарченко, вийшовши на передвиборний поєдинок з Андрієм Путіловим від БПП і здолавши його на більш ніж 2 тис. голосів виборців, тобто досить впевнено. Після чого, вибудована роками Путилівська піраміда стала давати тріщини, хоча й не завалилась поки остаточно, адже Путилівський Гордєєв - все ще херсонський губернатор. Та й з іншими мажоритарниками від Херсонщини, крім Одарченко, а всі вони як один зібралися у фракції БПП, Путілов налагодив дуже добрі контакти.

Юрій Одарченко

Коли у липні 2016-го лідер обласного осередку «Батьківщини» Юрій Одарченко тріумфував над Андрієм Путіловим, в четвертий раз ставши нардепом, він вирішив розвивати свій успіх. Вже у вересні того ж року, з посади глави Херсонської облради «порошенківеця» Путілова усунули, а його місце зайняв однопартієць Одарченка та його нинішня де-факто «права рука» Владислав Мангер. До речі, на перевиборах-2014, саме завдяки Мангеру, екс-губернатор Одарченко (очолював Херсонську ОДА до Путілова, з березня по серпень 2014-го) програв сусідній херсонський округ №182 висуванця БПП Олександру Співаковському з мінімальним рахунком (21,34% проти 21,6 %), а самовисуванець Мангер тоді набрав 9,33%. Тепер же все, крім, звичайно ж, Путілова, залишилися задоволені.

До останніх «мажоритарних» битв Одарченко завжди потрапляв до парламенту за партійними списками - 2006 і 2007 рр. від БЮТ, а 2012-го від «Батьківщини». Перед своєю депутатською кар'єрою його трудове життя була цілком пов'язане з херсонським ЗАТ «Будмеханізація», де у 1993 - 2002 рр. Одарченко був президентом,  а у 2002 - 2006 рр. - главою наглядової ради, який й зараз є кінцевим бенефіціаром цієї будівельної компанії, що забудовує Херсон.

Крім цього, Одарченку належить 50% від загального капіталу медіа-групи «Вечірній Херсон». А також ТОВ «Херсонське підприємство «Стріла», ТОВ «Світ вітру», концерн «Дім» (Херсон), ТОВ «Екологічна енергія», ТОВ «Степові вітри», фірми «ОПОРЯДБУД»,«Автодім плюс», «Зміна», «Макро», кілька різних підрозділів «Будмеханізації» та «Союз забудовників житла». Тобто на загальному тлі володіння Одарченко трьома квартирами та машиною «Мерседес», все це подиву не викликає.

Володимир Миколаєнко

Колись близьким соратником Одарченка був нинішній мер Херсона Володимир Миколаєнко, який з 2006 року системно ставав депутатом Херсонської міськради від партії Тимошенко. На дострокових виборах мера у травні 2014-го він, як лідер міської партосередку «Батьківщини», вперше став херсонським градоначальником, але згодом у відносинах Миколаєнка та Одарченка виникла напруженість. Вже на місцеві вибори-2015 мер йшов самовисуванцем, перемігши у другому турі колишнього однопартійця, а нині спікера облради Владислава Мангера.

Особливістю нинішнього становища Миколаєнко є те, що у нього немає не те що власної більшості у міськраді, а й навіть маленької своєї фракції. Тому меру доводиться постійно лавірувати між вісьмома партіями, представленими у міськраді - БПП, «Нашим краєм», «Оппоблоком», «Батьківщиною», «Укропом», «Свободою», Радикальної партією та «Самопоміччю» (остання фракція розпалася). І кожного разу вигадувати ситуативні союзи та інші тимчасові альянси, хоча вплив на сьогоднішні процеси у місті партії Порошенко, напевно, поки найвагоміший.

Що ж стосується особистих активів Миколаєнка, то вони не такі вже й величезні, але й не малі. Згідно е-декларацією, у власності градоначальника Херсона та його дружини Марини пербувають три херсонські квартири та три земельні ділянки, дві з яких - у місцевому чорноморському курорті Залізний Порт. Крім того, Миколаєнко володіє акціями чотирьох компаній: ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів», ВАТ «Херсонобленерго», ВАТ «НДІ автоматизації промисловості» та ВАТ «Реалізаційна база».

Подружжя Урсуленків

У подружньої пари херсонських «царьків» Урсуленків бізнес і політика розділені. Чоловік Олексій Урсуленко цілком занурений у підприємницьку діяльність у власній компанії «ОСА-2» (виробляє заморожені напівфабрикати, відомі далеко за межами Херсонщини під торговими марками «Оса» та «Коло»). А його дружина Олена Урсуленко одночасно є секретарем Херсонської міськради та керівником облорганізації БПП.

Втім, глава сімейства свого часу також пробував свої сили у політичній діяльності, будучи депутатом Херсонської міськради від партії Арсенія Яценюка «Фронт змін». 2012-го Олексій Урсуленко навіть намагався пройти до Верховної Ради від «Батьківщини» за мажоритарним округом №182 з центром у Суворовському районі Херсона, але програв всього 1,3% тодішньому херсонському меру та члену ПР Володимиру Сальдо.

З тих пір побудовою політичної кар'єри стурбована лише дружина Олена, і робить вона це, скажімо прямо, досить успішно. Коли 2015 року за неї, як секретаря міськради, проголосували 38 з 54-х міських депутатів, багатьом здалося таке рішення тимчасовим. Але за три останні роки Урсуленко лише зміцніла у своєму кріслі, поєднуючи його з посиленням позицій за партійнійною лінією у БПП. Так що тепер, не стільки вона більше спирається на мера Миколаєнка, а скільки градоначальник Херсона постійно шукає підтримки у Урсуленко.

Володимир Сальдо

Вплив у Херсоні екс-градоначальника Володимира Сальдо вже не той, хоча за 10 років мерства (з 2002 по 2012 рр.) його знає кілька поколінь місцевого чиновництва, багато з яких були зобов'язані особисто колишньому шефу. Втім, «біло-блакитне» минуле Сальдо ніким у місті не забуте, тому його третє місце та 19% голосів у рідному182-му окрузі на парламентських перевиборах-2014 було тим максимумом, який ще здатний зібрати колись повноправний херсонський господар.

До речі, на виборах мера 2015-го Сальдо отримав ще меншу підтримку - 16,8%. Правда, такий результат дозволяв йому виходити до другого туру, але він з виборів знявся, пояснивши своє рішення нібито «політичним тиском», хоча, швидше за все, Сальдо просто вирішив не ганьбитися. Тим паче, що своє завдання-мінімум він тоді вирішив, провівши до міськради залишки своєї команди під брендом «Нашого краю». Тепер міська фракція сальдівськіх «краян» має у своєму складі дев'ять мандатів і є другим за чисельністю депутатським загоном після очолюваного Урсуленко БПП.

Практично всю сімейну нерухомість і цінні папери, перш за все, в ПрАТ «Дельта-Сервіс» (перевезення вантажів, включаючи водним транспортом) і ПрАТ «Каштан» (видобуток у Житомирській області декоративного та будівельного каменю, гіпсу, крейди та глинистого сланцю) Сальдо записав на свою дружину Любов. На себе ж оформив дрібницю - акції улюбленого ще з будівельної молодості «Херсонбуду», 1,1 млн грн на банківських рахунках та автомобіль Volvo XC90 2016 року випуску.