Феодальна Україна. Хмельницька область

Співвласник найбільшої національної мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» Олександр Герега давно обрав малу батьківщину справжнім епіцентром свого «царства», вкладаючи туди роками рекордні за місцевими мірками кошти. Але окупилися «інвестиції» лише тепер - на етапі підготовки до президентських виборів-2019, коли екс-«регіонал» Герега зробив свою остаточну та безповоротну ставку на другий термін чинного президента Петра Порошенка.

Олександр Герега

Уродженець Хмельниччини Олександр Герега заснував власну справу ще 1991 року, почавши продавати керамічну плитку та сантехніку з Польщі. Через п'ятирічку відкрив перший магазин роздрібної торгівлі, а 2003-го заснував ТОВ «Епіцентр-К», до мережі якого нині входять майже півсотні будівельно-господарських гіпермаркетів. Між іншим, анексія Росією українського Криму не вплинула на управління Герегою та його дружиною Галиною магазинами «Нова лінія» у Севастополі та Сімферополі. Більше того, окупаційна влада півострова досі називають герегівську компанію одним з найбільших севастопольських платників податків.

А от у Хмельницькій області бізнес цієї родини доповнений аграрним напрямком у вигляді агрофірм з «Агрохолдинг 2012» у авангарді, що дуже активно розвиваються останніми роками. Крім того, свій вплив на місцеве чиновництво Герега практично монополізував, не вистачає хіба що підконтрольного йому особисто мера Хмельницького. І все це - через планомірне герегівське «підгортання» регіону, що увійшов у нову фазу 2012 р після обрання Гереги нардепом у окрузі №192 з центром у місті Дунаївці. 2014-го, на парламентських перевиборах, Герега переобрався у цьому ж оркузі, причому з феноменальним результатом 73,8% голосів виборців.

Тоді ж його близький соратник Андрій Шинькович підкорив як самовисуванець сусідню «мажоритарку» №189 (центр - місто Красилів), здолавши сильного суперника - «свободівця» Ігоря Сабія (той був переможцем у цьому окрузі у 2012-му), після чого відразу ж увійшов до фракції БПП. Тепер саме Шинькович очолює Хмельницьку облорганізацію президентської партії. На місцевих виборах-2015 герегівскій містечковий політпроект «За конкретні справи» посів перше місце у Хмельницькій облраді, де багаторічна помічник-консультант нардепа Гереги Неоніла Андрійчук зайняла крісло першого віце-спікера. А 2018-го лідер обласної фракції «конкретних» і багаторічний топ-менеджер «Епіцентру-К» Вадим Лозовий взагалі став хмельницьким губернатором, тобто «князювання» Гереги, нарешті, досягло свого апогею.

Сергій Лабазюк

Принциповим конкурентом Гереги у регіоні виступає місцевий агробарон-нардеп Сергій Лабазюк. Іноді боротьба за земельні паї між ними загострюється до межі, часом гострота протистояння спадає, але до повноцінного «миру» - дуже й дуже далеко. Лабазюк, як і Герега, двічі - у 2012 та 2014 рр. - вигравав у мажоритарному окрузі (№188, включає частину Хмельницького та приміські райони), раніше також дружив з Партією регіонів, голосував за диктаторські закони, а тепер - суперпатріот, що орієнтується на нинішню владу.

До свого приходу у парламент Лабазюк був гендиректором своєї ж групи компаній Vitagro, що У промислових масштабах займається рослинництвом, садівництвом і тваринництвом. Тепер він - просто почесний президент Vitagro, а керує групою його старший брат Петро Лабазюк. Крім цього, у розпорядженні братів досить серйозний місцевий медіаресурс, у вигляді телеканалу TV 7 + і низки друкованих видань. Лабазюку вдалося розставити своїх людей практично в усіх основних політичних силах регіону, але з власних його політпроектів на Хмельниччині - лише фракція партії «Поруч» у Хмельницькій міськраді, що складається всього з чотирьох депутатських багнетів.

Зате в облраді у Лабазюка свого загону немає, але розраховувати він завжди може на старого приятеля за спільним перебуванням в обласній фракції Народної партії Володимира Литвина, екс-губернатора та нинішнього обласного спікера, але вже від БПП, Михайла Загороднього. Щоправда, йому є для кого «вирішувати питання», крім Лабазюк. По-перше, як не крути, це - партія Порошенка, де необхідно постійно тримати себе у тонусі, перманентно змагаючись з Герегою. А, по-друге, Загородній багато років керував солодовим заводом АТ «Оболонь» у райцентрі Чемерівці на Хмельниччині, так що інтереси пивного «короля» Олександра Слободяна йому також не чужі.

Олег Лукашук

Лідера хмельницької обласного осередку партії «Батьківщина» Олега Лукашука цілком можна вважати ще одним альтернативним центром у регіоні. Вплив цього аксакала місцевого політикуму та бізнесу досягався не те що роками, а цілими десятиліттями. Ще на початку 1990-х він заснував у Хмельницькому свою фірму «Явір», яка згодом розділилась на «Явір-Транс» (транспортні перевезення та виготовлення меблів) і «Явір-Інвест» (видобуток піску, гравію, глини та каоліну). До речі, нинішнім кінцевим бенефіціаром обох бізнесів є дружина Лукашука Наталя.

З 2002 р, після обрання до ВР у одномандатному окрузі у Хмельницькому, він перекваліфікувався у політики Спочатку входив до провладної фракції СДПУ (о), втім, 2005-го Лукашук вчасно визначився, перейшовши до БЮТ, і з тих пір й донині він залишається у партії Юлії Тимошенко. У 2006 і 2007 рр. проходив до парламенту за «бютівським» списком, а 2012-го - вже за своєю старою хмельницькою «мажоритаркою» №187, висунутий «Батьківщиною». Але на перевиборах 2014 трапилася маленька осічка - сам Лукашук йшов за партійним списком партії Тимошенко, однак його №50 виявився непрохідним, втім у рідному окрузі він вдало посунув свого давнього протеже, тодішнього хмельницького мера Сергія Мельника (двічі ставав міським головою якраз від ««Батьківщини»). Проте, отримавши мандат нардепа, Мельник відразу закинув кудись свій партквиток і приєднався не до фракції Юлії Володимирівни, а парламентського загону Петра Олексійовича. Де й перебуває й донині.

Невеликий провал 2014-го з Мельником Лукашук відіграв на місцевих виборах наступного року. Тепер за «Батьківщиною» - посада заступника голови облради, яку займає вірний партієць Валерій Лесков, але головний партійний форпост у регіоні, як і раніше, залишається в обласному центрі. У Хмельницькій міськраді у «Батьківщини» найбільша фракція, що входить до правлячої коаліції зі «Свободою», а головний актив - це пряма креатура Лукашука за партійною лінією, секретар міськради Михайло Кривак, який раніше працював директором однієї з хмельницьких шкіл.

Володимир Мельниченко

У другому за значенням місті області - Кам'янці-Подільському - мало що вирішується без участі нардепа-бізнесмена Володимира Мельниченка. Він здобув популярність за межами регіону, в основному завдяки цивільному шлюбу з екс- «регіоналкою» Інною Богословською, хоча, судячи з е-декларацій Мельниченка, його офіційна дружина - Іоланта Остапишин. А ось у рідних пенатах його знають як головного сірого кардинала, що має визначальний вплив на кам'янець-подільського міського голову Михайла Сімашкевича, який обіймає посаду мера вже другу каденцію поспіль. До речі, і Мельниченко, і Сімашкевич виступають у ролі співзасновників благодійного фонду «Ми - кам'янчани», тобто пов'язані між собою цілком офіційно.

Активною політичною діяльністю Мельниченко зайнявся 2007 р, коли очолив кам'янець-подільську міськорганізацію Партії регіонів. У 2010-му обрався від ПР до Хмельницької облради, а 2012-го  - до ВР за мажоритарним округом №193 з центром у Кам'янці-Подільському. На вибори тоді Мельниченко йшов як самовисуванець, але зовсім прогнозовано увійшов до фракції «регіоналів». Правда, покинув її вельми голосно ще у грудні 2013 року, передбачивши своє майбутнє дуже вчасно. На перевиборах 2014 він знову пройшов до парламенту самовисуванцем у своїй мажоритарній вотчині та, на відміну від інших своїх колишніх колег по ПР, був прийнятий до фракції БПП, що допомогло йому зміцнити свої позиції як в столиці, так і на Хмельниччині.

Активна бізнес-діяльність Мельниченко також не стоїть на місці, адже нардеп є кінцевим бенефіціарним власником цілої плеяди вельми прибуткових фірм, серед яких консалтингове ПП «Мена-Плюс», компанія «Джівальдіс» (переробка молока та виробництво масла й сиру) та навіть благодійний фонд «Кам'янецький мотобол» (Кам'янець-Подільський славився своїми традиціями у цьому досить екзотичному виді спорту). Що дозволяє Мельниченко декларувати до півсотні об'єктів нерухомості та кілька дорогих автомобілів.

Олександр Симчишин

Зате у мера Хмельницького, «свободівця» Олександра Симчишина немає у власності ні комерційних фірм, ні навіть зубожілого дешевого авто, лише один дачний будинок та земельна ділянку у шість соток. Живе градоначальник виключно на свою мерську зарплату, а дружина отримує допомогу по догляду за дитиною. В принципі, це не дивно, адже до 2014-го Симчишин кілька років працював деканом економіко-правового факультету Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Втім, перемога Майдану вивела його у «вищу лігу» місцевого політикуму - в квітні 2014 року він став першим заступником голови Хмельницької ОДА, а у вересні того ж року по березень 2015-го взагалі виконував обов'язки губернатора.

Стосовно ж перемоги Сімчишина на мерських виборах-2015, то вона дійсно стала сенсаційною, проте йому сильно допомогли конкуренти, воюючі переважно між собою. Так, олігарх Герега поставив на тодішнього в. о. міського голови Хмельницького Костянтина Чернілевського (набрав у першому турі 23,6%). Своєю чергою, агромагнат Лабазюк дуже розраховував на обрання мером кандидата від БПП Сергія Мандзія, але той виявився лише третім з результатом 15,9%. Від нього трохи відстав «тимошенківець» Лукашук (14,7%), який чомусь вирішив взяти в мерських перегонах особисту участь. У результаті, вже у другому турі Симчишин легко розправився з Чернілевським, отримавши 60% голосів хмельничан.

Зараз мер Хмельницького змушений керуватися у своїй роботі не стільки ідеологічними установками «Свободи», скільки лавірувати між іншими, більш значущими у регіоні політичними гравцями. Поки основний партнер Сімчишина - це «Батьківщина» та її хмельницький лідер Лукашук, але у ході майбутніх президентських і парламентських виборів цей союз може як зміцнитися, так і взагалі розпастися. Все залежить від багатьох факторів, які перебувають за межами Хмельницького та області.