Феодальна Україна. Волинь

У регіоні в основному конкурують дві групи впливу - бізнес-імперії «Приват» і «Континіум».

Відкрита ворожнеча між волинською командою Ігоря Палиці, близького соратника олігарха Ігоря Коломойського, і давно вкоріненою на Волині місцевою ФПГ покійного Ігоря Єремєєва, лідерство в якій зараз захопив нардеп Степан Івахів, зазвичай починається під час активних виборчих кампаній місцевого чи загальнонаціонального масштабу. У період між виборами вічний конфлікт не виходить на публіку, але, тим не менше, кожна зі сторін не втрачає часу, щоб зміцнити свої позиції у регіональній владі та бізнесі. Іноді для цього навіть пропускають вперед інших місцевих гравців менших вагових категорій, однак глобальна конкуренція у регіоні від цього не змінюється - вона традиційно розгортається між бізнес-імперіями «Приват» і «Континіум».

Ігор Палиця

Уродженець Луцька Ігор Палиця ніколи не втрачав зв'язків зі своєю малою батьківщиною. Навіть коли у 2003 - 2007 роках очолював близьку Коломойському «Укрнафту», потім два депутатських терміни був повноважним представником цього дніпровського олігарха у Верховній Раді, а 2014 - 2015 років вже лобіював її інтереси у кріслі одеського губернатора. Ще сім років тому Палиця відкрив іменний фонд «Новий Луцьк» (нині перейменований на фонд Ігоря Палиці «Тільки разом»), за допомогою якого 2012 року обрався до ВР за мажоритарним округом №22, з центром у Луцьку. До речі, саме цей фонд став для нього справжньою кузнею кадрів і у місцевому бізнесі, і в регіональній політиці як до, так і після остаточного його повернення 2015 року на Волинь для будівництва регіонального осередку нової партії Коломойського «Укроп».

В принципі, основний бізнес Палиці сконцентрований за межами області. На Івано-Франківщині у нього своя частка у відомих «приватівських» активах - «Нафтохіміку Прикарпаття» (Надвірнянський НПЗ) або гірськолижному курорті «Буковель». Та й більше часу він проводить у швейцарській Женеві по сусідству з Коломойським, ніж в Луцьку. Хоча тут Палиця все ж особисто керує Волинським облрадою, займаючи посаду його голови, що дозволяє, у тому числі, організовувати продаж бурштину, видобутого КП «Волиньпріродресурс», для «приватівського» заводу «Ізумруд», що здійснює обробку дорогоцінних каменів. Плюс чималий інтерес головного волинського «укропівця» - і у луцькому ЦУМі, і у Луцькому електроапаратному заводі, та цілій низці місцевих медіаактивів, що явно сприяли тріумфу команди Палиці на останніх місцевих виборах.

2015 року Волинь стала єдиним регіоном України, де «Укроп» посів перше місце на виборах до облради (21,9%, 17 мандатів) та міськради обласного центру (30,7%, 15 мандатів). Створена під кураторством Палиці обласна коаліція, до якої також увійшли фракції «Батьківщини», «Свободи» та Радикальної партії, дозволила йому стати головою облради. Паралельно у «Континіуму» після смерті лідера Єремєєва відібрали мажоритарну вотчину покійного - на довиборах 2016 року в окрузі №23 першою главою фонду Палиці «Новий Луцьк» Іриною Констанкевич. У Луцьку раптова торішня смерть тамтешнього мера Миколи Романюка також сприяла вигіднішому для «укропівців» переформатуванню міськрадівської більшості. Нарешті, Палиці вдалося зблизитися з губернатором Володимиром Гунчиком, що, ймовірно, і стало основною причиною для недавньої відставки останнього.

Степан Івахів

Призначений у березні 2018 року новим головою Волинської ОДА генерал-полковник міліції Олександр Савченко - креатура якраз групи «Континіум», чиї місцеві ресурси тепер активно задіюватимуться на Волині Петром Порошенком та його БПП на президентських і парламентських виборах-2019. А їх у цій бізнес-імперії, на яку в регіоні колись спирався екс-спікер ВР Володимир Литвин, потім аж до 2014-го - Партія регіонів, а тепер - діючий президент, більш ніж достатньо. Даному холдингу, заснованому ще 1992 року покійним Ігорем Єремеєвим і нині живим Степаном Івахівим, належить, зокрема, одна з найбільших мереж АЗС в країні WOG та виробництво сирів під популярною торговою маркою «Комо». Шість таких молочних підприємств розташовані саме у волинському регіоні.

Очевидно, що «Континіум» забезпечує роботою тисячі волинян, що, відповідно, створює міцну електоральну базу для господарів групи. За життя Єремєєв постійно обирався до парламенту у сільській глибинці - у самому східному волинському окрузі з центром у селищі Маневичі, а Івахів - на півночі області у Ковелі. Плюс дуже дружні стосунки ця ФПГ завжди мала з іншим волинським мажоритарником Сергієм Мартиняком, а на перевиборах 2014 «Континіуму» вдалося відбити у команди Палиці луцьку «мажоритарку» для висуванця «Народного фронту», ветерана АТО Ігоря Лапіна. Правда, «приватівці» відігралися за Луцьк захопленням двома роками потому вічного Єремєївського округу №23.

Між іншим, головна проблема «Континіуму» після фатального падіння Єремєєва з коня влітку 2015- го полягала у тому, що практично всі ключові зв'язки цієї бізнес-імперії і по вертикалі, і по горизонталі, замикав на собі якраз її колишній лідер. Підготувати повноцінного наступника Єремєєв не встиг, тому оперативно вживатися у нову роль довелося нардепу Івахіву. Тепер, мабуть, він не тільки повністю освоївся з лідерством в ФПГ, а й зміг переконати Банкову, що протистояти на Волині натиску «приватівців» зможе тільки «Континіум».

Олег Гладковський

До цього повноцінним куратором усієї партійної та чиновницьких вертикалей Порошенко у регіоні був його давній бізнес-партнер по автопрому та нинішній перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський. А покладена на нього ця «громадська робота» була через володіння Гладковського корпорацією «Богдан», складовою частиною якої є Луцький автомобільний завод (ЛуАЗ), що нині має назву «Богдан Моторс».

До речі, з ЛуАЗом пов'язана вся трудова діяльність екс-губернатора Володимира Гунчика, який розпочав кар’єру з посад заводського комсорга та начальника цеху, а закінчив навесні 2014-го у двох кріслах - директора підприємства «Автоскладальний завод №1» та віце-президента всієї корпорації «Богдан». Тоді ж Гладковський поспіхом зробив Гунчика керівником Волинського обласного передвиборчого штабу Порошенко, а після перемоги шефа на виборах пересадив того у крісло голови Волинської ОДА. У результаті чиновницькі кабінети регіону стали активно заповнюватися автозаводчанами.

Втім, коли крива рейтингу президента на Волині стала падати, позиції Гладковського, як місцевого сірого кардинала, поступово втрачалися, а разом з цим знижувалися акції і його волинських креатур на чолі з «міцним господарником» Гунчиклм. Зараз же, після просування Івахівим у губернатори Савченка, від вихідців з ЛуАЗу в ОДА практично сліду не залишилося. Хоча збереження впливу ГЛладковського у регіоні, перш за все, залежатимуть від його особистих відносин з Порошенком, які при нинішньому темпі освоєння «Богданом» оборонних замовлень виглядають якщо не безхмарними, то близькими до цього.

Григорій Пустовіт

До Гунчика волинським губернатором з березня по липень 2014 року був представник «Батьківщини» Григорій Пустовіт. Той, на відміну від багатьох своїх колег-партійців, не розірвав стосунків з Юлією Тимошенко, яка перебувала тоді у кризі, а просто сконцентрувався на луцькій міській політиці. У підсумку він знову, як і колись, на коні.

Минулого літа нова більшість міськради Луцька, що складається з «укропівців», «тимошенківців» і «ляшківців», обрала Пустовіта своїм секретарем, що, у зв'язку з відсутністю повноцінного мера міста після смерті Романюка, автоматично зробило його виконуючим обов'язки градоначальника. До того ж Пустовіт лише зміцнив свої внутрішньопартійні позиції - зараз він входить до політради «Батьківщини» і є у регіоні головною надією та опорою Тимошенко, що займає перші рядки у всіх президентських рейтингах як на Волині, так і у цілому по країні.

Свого бізнесу військовий пенсіонер Пустовіт не має, що, правда, це не завадило йому купити 2016 року в луцькій новобудові немаленьку квартиру для своєї доньки. Але, за чутками, серйозну підтримку, у тому числі й фінансову, йому надає луцький бізнесмен Валерій Бондарук, в чиєму розпорядженні мережа аптек «Волиньфарм». Саме завдяки Пустовіту, Бондарук неодноразово обирався до Луцької міськради, де кожного разу потрапляв до списку найбагатших депутатів, а з недавна ще й став головою облорганізації «Батьківщини».

Сергій Мартиняк

А ось інший великий волинський бізнесмен Сергій Мартиняк займає у регіоні особливе місце. З одного боку, він - малопублічний засновник агропромислової групи «Пан Курчак», що вирощує зерно, птицю та свиней, при цьому вироблене нею м'ясо і ковбаса продається черз мережу фірмових магазинів. Бізнес Мартиняка також розташований у сусідній з Волинню Польщі.

Але з іншого боку - він уже двічі цілком спокійно обирався до Верховної Ради як самовисуванець в одному і тому ж волинському окрузі №20 з центром у Горохові. А потрапляючи до парламенту, тут же крутився виключно поблизу влади: раніше навколо «регіоналів» Януковича (будучи тоді позафракційним, він у 95% випадків голосував також, як і ПР), тепер - ближче до БПП Порошенко (статистика голосувань - практично аналогічна).

Вважається, що Мартиняк - мало не входить у ФПГ «Континіум», підтвердженням чому зазвичай приводять його нинішнє перебування разом з Івахівим в одній депутатській групі «Воля народу». Хоча насправді цей мільйонер, який роз'їжджає на Ferrari, просто зберігає з земляками дружні стосунки, причому «пан Курчак» завжди сам собі на умі.