Геннадій Кернес: кращий мер країни або винахідливий аферист

Мер Харкова Геннадій Кернес досить одіозний та безсумнівно харизматичний вітчизняний політик.

Незважаючи на загальновідомі факти кримінального минулого Геннадія Адольфовича, він користується у більшості харків'ян репутацією «міцного господарника», який протягом 8 років керує містом. 2017 року соціологічна група «Рейтинг» навіть назвала його найкращим мером України, оскільки 72% опитаних мешканців Харкова задоволені роботою міського голови та підтримували його дії.

Однак так чи все насправді?

Кримінал - не лише у минулому

Вітчизняні ЗМІ не раз і детально розповідали таємниці молодості Геннадія Кернеса. Майбутнього градоначальника підозрювали у торгівлі краденими коштовностями, махінаціях з нерухомістю та автомобілями, грою у «наперстки». Зрештою, за шахрайство з рухомим майном, за іншими даними - за розбій, майбутній мер і отримав 1992 року за рішенням Харківського обласного суду три роки позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму з конфіскацією всього майна.

Однак оскільки Кернес посприяв слідству, а також з урахуванням терміну, проведеного під час слідства в ув'язненні (більше двох років), судовим рішенням його звільнили з-під варти. Але майбутній градоначальник безсумнівно виніс гарний урок зі свого перебування під слідством і вироку - більше до в'язниці він не потрапляв, хоча кримінальний шлейф за ним тягнувся постійно.

Так, 2003 року стало відомо, що тодішній депутат і секретар Харківської міськради Кернес регулярно б'є свою дружину, між іншим доньку екс-прокурора Києва Юрія Гайсинського - Оксану. Відомо це стало завдяки тому, що чоловік одного разу «перестарався» тож побої засвідчили судмедексперти.

Пізніше стало відомо, що аналогічна доля - систематично отримувати побої, була й у першої дружини майбутнього мера Харкова Оксани Василенко, яка після всього 3 років подружнього життя, 1984 року розлучилася з Кернесом. Причиною ймовірно послужило те, що чоловік піднімав руку і на її матір, яка намагалася заступитися за доньку. Втім, хоч це побутове насильство і стало предметом розгляду працівниками внутрішніх справ, кримінальних наслідків для майбутнього мера воно не мало.

Згодом біографія Кернеса поповнилася цілою низкою скандалів і кримінальних справ на кшталт справи за фактом організації масових заворушень, у результаті яких постраждали десятки мирних людей на вулиці Клочківській, де під керівництвом Кернеса проводився демонтаж будівельного майданчика ТГ «Таргет». Тоді десятки людей отримали тілесні ушкодження.

Навіть члени Харківської міської організації Партії регіонів вважали дії секретаря міськради незаконними і виступали проти нього, як, зокрема, 2007 року зробив В'ячеслав Картавих.

Однак позиції Кернеса в ПР взагалі та Харкові зокрема, завдяки меру Михайлу Добкіну, який прославився у передвиборчому ролику, були міцними. А після призначення Добкіна головою Харківської обласної державної адміністрації, саме Кернес 2010 року став мером Харкова.

«Міцний господарник» і мільярди «в трубу»

Невідомо, що саме сприяло популярності Кернеса на виборах - його епатажна поведінку, слава «міцного господарника», чи всесилля ПР 2010 року після перемоги на виборах президента України Віктора Януковича. Однак, з листопада 2015 року, на посаді мера Харкова Кернес перебуває вже другий термін і користується серед харків'ян славою досвідченого управлінця та «господаря» у хорошому сенсі цього слова.

Слід зауважити, що дійсно, інфраструктура Харкова поліпшується, хоча у перевіряючих бюджетні витрати завжди виникає питання - чому все обходиться так дорого і куди йдуть кошти, які можна було б заощадити.

Перший таке питання виникло менш ніж за 2 місяці керівництва Кернесом Харковом, коли у грудні 2010 року мер за участю віце-прем'єр-міністра, міністра інфраструктури Бориса Колеснікова відкрив 10 лавок у Харківському метро на станції Олексіївська. Лавки, як повідомляли ЗМІ, обійшлися міському бюджету у 630 тисяч гривень, тобто 1 лавка за тодішнім курсом коштувала більше $7500.

Однак e мерії тоді заявили, що журналісти зробили неправильні висновки на підставі документів, згідно з якими міський бюджет планував виділити на їх закупівлю 630 тисяч гривень, але на ділі здорово заощадив, витративши лише 288 тисяч гривень за спеціально та якісно зроблене обладнання.

Сам Кернес звернувся до прокуратури з пропозицією перевірити, чи не було порушень під час закупівлі, а та згодом підтвердила, що все відбувалося у межах чинного законодавства.

Однак, починаючи з 2014 року, щодо градоначальника, його підлеглих і підприємств, що належать місту, почали масово розслідуватися кримінальні провадження про розкрадання на мільярди гривень. Навіть далеко неповний їх перелік вражає:

1) листопад 2014 року - КП «Жилкомсервіс» з розкраданням 25 млн грн і зловживання службовим становищем на сотні тисяч грн. на КП «Харківводоканал»;

2) грудень - КП «Комплекс з вивезення побутових відходів» - розтрата 86 млн грн, розкрадання 22,5 млн грн на КП «ХТМ», КП «Шляхрембуд» - розтрата 12 млн грн.;

3) січень-2015 року - КП «Міськелектротранссервіс» - розтрата 6,3 млн грн. і розтрата в особливо великих розмірах на КП «Харківміськліфт»;

4) лютий - розкрадання на суму в 8,5 млн грн в КП «Парк імені Горького» та хабар одному з керівників КП Харкова на суму в 14 тисяч гривень;

5) березень - заступник директора Департаменту телекомунікацій і зв'язку міськради Роман Сальников затриманий при отриманні хабара в 20 тис. гривень.

Однак всі ці справи були сущою дрібницею на тлі того, що почалося після перемоги Геннадія Кернеса на виборах мера Харкова 25 жовтня 2015 року. Уже у грудні з'явилася інформація про розтрату 320 млн грн у парку Горького, але головний удар було завдано 2016 року.

З обшуками - як на роботу

У червні Національна поліція прийшла з обшуком в мерію Харкова. Після отримання хабара сумою  $4 000, затримали: начальника відділу з питань житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку і юриста Юридичного департаменту Харківської міської ради. Підозрювані вимагали та отримали хабар за відмову від судового позову про визнання права власності на квартиру, навколо якої виник спір у справі про спадщину.

А 15 вересня працівники Генеральної прокуратури навідалися з обшуком до самого Геннадія Кернеса та матері народного депутата Михайла Добкіна.

Як пояснила прес-секретар ГПУ Лариса Сарган, посилаючись на генпрокурора Юрія Луценка, обшуки проводилися у зв'язку з кримінальним провадженням про розкрадання 654 га землі Харкова на суму 4 млрд грн., яке відбувалося у 2008-2009 роках, під час роботи Кернеса на посаді секретаря Харківської міськради, а Михайла Добкіна - мера міста.

Адвокат Кернеса Олександр Гунченко заявив, що сама справа зареєстрована ще 2014 року і цей обшук став чи не першою слідчою дією у ній. ЗМІ тоді чимало писали про політичне підґрунтя обшуку, а партія «Відродження» офіційно засудила дії Генеральної прокуратури України щодо проведення обшуків у харківського міського голови, який є членом політради цієї політсили. Політичне замовлення у них бачив і сам Кернес.

З осені 2016 року силовики почали ходити на обшук до мерії Харкова як на роботу.

У січні 2017 року почалися обшуки у межах розслідування справи про хабарництво, у якій фігурують працівник одного з департаментів міськради Харкова та заступник керівника виконавчої служби.

У лютому більше 4 годин тривав обшук у департаменті земельних відносин.

У травні 2017 року під варту взяли заступника мера Харкова Геннадія Кернеса Тетяну Овіннікову, котра, за інформацією ГПУ, причетна до земельної афери на 650 гектарів вартістю 4 мільярди гривень. Заступнику градоначальника інкримінували передачу 25 гектарів на суму 128 мільйонів гривень. Правда, протягом трьох днів за Овіннікову внесли заставу в 30 мільйонів гривень.

27 червня 2017-го ГПУ та СБУ знову прийшли з обшуками до мерії Харкова у зв’язку з земельною аферою.

14 грудня мерію «трусили» через справу про зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки, зокрема, обшук проводився у кабінеті голови управління комунального майна та приватизації міськради Володимира Солошкіна.

2018 року, 23 березня, працівники прокуратури, СБУ та поліції провели обшуки у мерії Харкова в межах розслідування за статтею 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Зоопарк на мільярд, мільйони на трамваях

Чимало сумнівних схем міської влади та голови залишилися поза увагою правоохоронців, але їх зауважили місцеві активісти.

Зокрема 2017 року, плани градоначальника з капітальної реконструкції Харківського зоопарку, викликали здивування на місцевому та відкрите невдоволення на урядовому рівні. На нього з міського бюджету 2018 року планувалося направити 741,8 млн грн. Увесь же проект оцінювався у 1,8 млрд. гривень.

У листопаді, на селекторній нараді Кабміну з приводу опалювального сезону, Харків отримав формений розгром за плани реконструкції зоопарку замість вирішення проблеми боргів міста перед «Нафтогазом», які складали майже 575 мільйонів гривень.

Як з'ясували активісти Харківського антикорупційного центру, за гроші харків'ян у зоопарку будуються не лише будинки для гепардів і жирафів, але й комерційні об'єкти, які використовуватимуться для отримання доходу підприємцями! Більше 50 мільйонів заплачено за будівництво кафе на 200 посадочних місць і багатофункціонального будівлі вхідної групи, в якій, зокрема, розмістять зоомагазин і магазин сувенірів. Гроші на будівництво, природно, отримають «свої» - фірма «Житлобуд-1» члена міськвиконкому Олександра Харченко.

Раніше, у вересні 2017 року, ВАТ «Житлобуд-2» отримало контракт на реконструкцію будівлі на вулиці Тракторобудівників, 144 у Харкові, де розташований Центр адміністративних послуг, на суму 43,5 млн. гривень. Цікаво, що 1 вересня Центр відкривав сам президент Петро Порошенко.

Восени 2017 року у Харкові вирішили ввести у метро, трамваях і тролейбусах єдиний квиток на базі безконтактної електронної пластикової карти. Цілком прогресивне та сучасне рішення мало одну особливість - випуск карт 10 років мала здійснювати «Фінансова компанія «Платіжний центр» за 6,5% від загальної суми платежів за проїзд.

Сама фірма раніше належала на 50% ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», від якої Геннадій Кернес отримав дивідендів за 2015-2016 роки на загальну суму в 22 мільйони гривень, пізніше офіційно ця частка виявилася у руках інших осіб.

Як порахували харківські активісти, такий договір дозволить «Платіжному центру» за 10 років отримати понад 600 мільйонів гривень при заявлених інвестиціях у впровадження єдиного транспортного квитка у 185 мільйонів гривень.

Втім, на міськелектротранспорті Харкова заробляють й без цього так. Наприклад, протягом кількох років усі тендери на капремонт рухомого складу вигравало ТОВ «Технології електротранспорту». 2016 року проти фірми порушили кримінальне провадження - за версією слідчих підприємство насправді не здійснило капремонту рухомого складу на суму 67 млн грн, а замість запчастин фірма отримала списані трамвайні вагони з Чехії, які зараз курсують Харковом як «капітально відремонтовані». Різниця ж «пилялясь» між зацікавленими особами.

Втім, мер Харкова чудово вміє ухилятися від звинувачень і робиться це за допомогою старого,  простого та дієвого способу - роботою зі свідками та суддею.

У викраденні невинний

10 серпня суддя Київського райсуду Полтави Андрій Антонов своїм рішенням закрив кримінальну справу стосовно Геннадія Кернеса тайого охоронців Віталія Бліннікова та Євгена Сміцького, підозрюваних у викраденні та тортурах учасників євро майдану у Харкові Сергія Ряполова та Олександра Кутяніна 25 січня 2014 року.

Напередодні екс-дружина народного депутата України Антона Геращенко Вікторія Грецька-Миргородська заявила, що ніякого викрадення та побиття Ряполова й Кутяніна не було, а мало місце інсценування з бажанням надати послугу та увійти в оточення Арсена Авакова, який перебував у стані конфлікту з Геннадієм Кернесом. Таким чином, справу проти харківського мера можна назвати сфабрикованною.

Пікантності цім свідченням дадав той факт, що Вікторія Грецька-Миргородська працює у підпорядкованні Геннадія Кернеса заступником директора Департаменту - начальником управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міськадміністрації тож природно могла мати особистий інтерес свідчити саме так. Тим паче, що непересічну посаду у мерії вона отримала вже під час судового процесу над Кернесом, що триває 3 роки.

Також цікаво, що за час цього процесу члени родини полтавського судді Андрія Антонова обзавелися авто та нерухомістю: у червні 2018 року тесть судді Юрій Романенко придбав квартиру площею 43 метри по провулку Ломаному, 36, а теща - Ніна Романенко 2017 року купила BMW 520i 2015 року випуску. Водночас тесть і теща судді, за інформації ЗМІ, ніколи не займалися бізнесом, тому звідки у них кошти на покупку квартир і дорогих автомобілів наразі незрозуміло.

Словом, спосіб уникнути відповідальності харківський градоначальник вибрав класичний. Головне - вчасно знаходити кошти на цей спосіб, але, якщо врахувати, що бюджет Харкова на 2018 рік становить 16 мільярдів гривень, не враховуючи інших джерел, Геннадію Кернесу є де розвернутися, було б бажання.