​Як і чому «ростуть» зарплати українців

Середня зарплата в Україні за підсумками вересня 2017 року становила 7351 грн, а в столиці - майже досягла 11,5 тис. грн. Про це йдеться у статті, опублікованій на «Коментарях».

Дивовижна статистика

Держстат України опублікував чергову зарплатну статистику, яка мало кого може залишити байдужим. У статистичному відомстві стверджують, що середня зарплата по країні за підсумками вересня 2017 року становила чималі 7351 грн, а в Києві і зовсім в півтора рази більше.

Найнижчі вересневі зарплати виявилися у жителів Чернівецької області - 5731 грн. А всього до психологічної позначки в 6 тис. грн не змогли дотягнути зарплати в трьох регіонах: крім Чернівецької області в цьому антирейтингу виявилися в Тернопільська і Чернігівська області, жителі яких в середньому заробили 5765 грн і 5793 грн відповідно.

Найближче до середніх доходи по країні виявилися у жителів Київської області - 7274 грн. А першість у цьому рейтингу за традицією отримала столиця. Нехай витрати в Києві і вище, але зате і зарплати такі, що їм можуть позаздрити не тільки аутсайдери списку, а й взагалі усі регіони! За даними статистичного відомства, середня київська зарплата з початку року зросла майже на чверть і в вересні склала нечувані для багатьох 11423 грн.

Українці не приховують здивування: звідки взялася така статистика? Зарплату в 11,5 тисяч, тим більше, якщо мова йде про офіційні доходи, переважна більшість бачить лише в мріях. А українські експерти в черговий раз нагадали відому істину: головне - як рахувати.

Отже, чому ж ростуть зарплати? Економісти кажуть, що, на жаль, це збільшення доходів «на папері» не має нічого спільного з підйомом економіки і називають кілька основних причин «нестримного зростання».

1.Ріст мінімальних зарплат

Основний поштовх зростанню зарплатної статистики дало збільшення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року до 3200 грн в місяць. Ця «урядова хитрість» змусила багатьох роботодавців підвищувати мінімальні оклади співробітникам, виводячи частину їх доходів з тіні. Однак це зовсім не означає зростання реальних доходів. Опитування показують, що у переважної більшості українців доходи після зростання мінімалки не змінилися, а в деяких і зовсім зменшилися.

«Зростання статистичних зарплат нікого не повинне вводити в оману, - каже економіст Олександр Дудчак. - Доходи середньостатистичного українця зросли тільки на папері, адже для зростання реальних зарплат немає ніяких економічних передумов - ні зростання економіки, ні збільшення експорту. Для того, щоб добробут українців реально ріс, слід проводити реформи і запускати економіку: відновити кредитування бізнесу, створювати робочі місця в промисловості, сприяти розвитку малого і середнього бізнесу. А поки всього цього немає, і уряд діє виключно адміністративними методами, «покращення» можливо лише на папері ».

2. Інфляція

Аналітик ГК «Телетрейд» Сергій Шевчук погоджується: з активізацією реформ з боку уряду і підвищенням мінімальної зарплати, доходи українців дійсно почали поступово виходити з тіні, що і відображається на середньому рівні зарплат. На все ж в не меншому ступені на зростання зарплат впливає і інфляція, яка на поточний момент вже складає 10,8%.

Таким чином, якщо навіть припустити, що доходи середнього українця дійсно трохи зросли, купити він більше все одно не зможе - адже його купівельна спроможність не росте.

«Сьогодні українці зі своїми мізерними реальними доходами і падаючою економікою виявилися в замкнутому колі, - пояснює Олександр Дудчак. - Судіть самі. Низькі зарплати призводять до скорочення купівельної спроможності населення, звуження внутрішнього ринку збуту і, відповідно, гальмують розвиток економіки. Очевидно, що для зростання економіки потрібен споживач з грошима, який може собі дозволити купувати те, що виробляється в країні. У свою чергу, для підвищення зарплат потрібне зростання економіки. Таким чином, коло замикається».

3. «Середня температура по лікарні»

Експерти нагадують: середня зарплата - це досить розмите поняття, яке насправді мало про що говорить. У міністрів і депутатів зарплати ростуть, у більшості стоять на місці, у деяких - і зовсім падають, а в середньому отримуємо статистичне зростання.

«За статистикою середні київські зарплати з початку року зросли на 23%, - констатує Сергій Шевчук. - Багато хто може не погодитися з цією сумою в майже 11,5 тис. грн, але все ж, на мій погляд, такий високий рівень середньої зарплати по столиці абсолютно реалістичний. Адже статистична служба, підраховуючи середній дохід, брала всі зарплати по Києву.

Так, згідно зі статистичними даними понад 65% киян отримують зарплату менше, ніж 11,5 тис. грн, але при цьому решта 45% отримують більше, а деякі з них - набагато більше. Ось середнє значення і підтягується». Словом, наша середня зарплата - все одно, що середня температура по лікарні: одиниці отримують мільйони, тисячі українців - мінімалку в 3200, а в середньому отримуємо середню зарплату більш ніж 7 тис. грн за країні і майже 11,5 тис. по Києву.

4. Зміна методики розрахунку

А президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко запевняє: вся справа в новій методиці розрахунку.

«В кінці минулого року з приходом нового керівника Держстату змінилася методика розрахунку середньої заробітної плати, - пояснює експерт. - І якщо раніше загальний фонд зарплати ділили на всіх працюючих, в тому числі і на всіх тих, хто працює неповний робочий день, то зараз цей же загальний фонд заробітної плати ділиться тільки на осіб, які працюють повний робочий день або половину робочого дня. Якщо ж людина працює менше, ніж на півставки або, скажімо, за контрактом, то вона в розрахунку не бере участь. Тобто її зарплата входить в загальний фонд, а він - ні. І в результаті середня номінальна зарплата росте».

Олександр Дудчак згоден з тим, що методика Держстату дійсно дуже оригінальна і передбачає: можливо, статистичне відомство використовує в своїх розрахунках дані з сайтів з пошуку роботи, де у вакансіях вказані бажані зарплати?

«Як правило, там вказані сильно завищені суми, так що реальність дещо відрізняється від горизонтів, намальованих в інтернеті», - нагадує економіст.

5. Психологічний трюк

Втім, продовжує Олександр Дудчак, опублікувати можна будь-які цифри - адже насправді ніхто не має можливість перевірити їх на практиці.

«Цифри писати - це не реальні гроші видавати. Можливо, це одна зі складових політики просування ліберальних ідей, психологічний трюк - створення у людей комплексу неповноцінності і особистої ущербності, - висловив припущення економіст. - Усе спрямовано на те, щоб людина думала, що це тільки вона працює настільки погано, що її зарплата в два-три рази нижче середньої по Києву. Тому не варто нарікати і звинувачувати уряд - виходить, що винен ти сам. Адже у інших-то 11,5 тисячі і вище!».