Київський король світового фортепіано (ВІДЕО)

Музикант з України підкорив своїм талантом увесь світ.

Інформація про те, де народився Володимир Горовиць, різниться. Одні джерела стверджують, що він з'явився на світ у Бердичеві, інші - що у Києві. Проте сумнівів про його дату народження не має. Горовіц прийшов у цей світ 1903 року у заможній родині. Його батьком був інженер, власник фірми з торгівлі електричним обладнанням.

Багато родичів майбутнього піаніста займалися музикою. Зокрема, мама Володимира свого часу була ученицею Київського музичного училища, а дядько, який закінчив Московську консерваторію, був відомим піаністом і педагогом.

Мабуть саме через це, всі діти у родині Горовців обрали шлях мистецтва: Володимир, Яків і Регіна стали піаністами, Григорій - скрипалем.

Навчався Володимир Горовиць у Київському музичному училищі. Однак диплома про закінчення не отримав, оскільки не мав свідоцтва про закінчення гімназії.

Відразу після закінчення навчання Володимир відправився до Харкова, де дав свій перший сольний концерт, який офіційно так і не зареєстрували. Першим же зафіксованим публічним концертом став виступ Горовця у грудні 1921 року в Києві.

З того часу для Володимира настав період "гастролювання". Де б він не виступав, всюди глядач приймав його з оваціями. Але попри такий успіх, найчастіше з музикантом розраховувалися не грошима, а хлібом. Давалося взнаки важке економічне становище в країні.

З 1922 року Горовіц об’їздив з концертами Росію, Україну, Грузію, Вірменію. Популярність музиканта зростала. 1925 року у Володимира з'явилася можливість поїхати до Німеччини.

За офіційною версією він мав виїхати на навчання, насправді піаніст хотів емігрувати.

Останнім виступом перед від'їздом до Німеччини для Горовиця став концерт у Ленінграді, де він вперше виконав 1-й концерт Чайковського. Завдяки цьому твору київський піаніст згодом прославиться на весь світ. Кожного разу, домагаючись тріумфу в країнах Європи і Америки, Горовиць виконував саме цей концерт.

У Європі музикант швидко завоював славу блискучого віртуоза. Водночас, залишаючись громадянином СРСР, повертатися додому Володимир не бажа.

На початку 30-х років музикант познайомився зі знаменитим італійським диригентом Артуро Тосканіні. Їхні спільні концерти користувалися великим успіхом у публіки. Одного разу маестро привів Володимира у свій будинок і познайомив з дочкою Вандою.

Молоді люди сподобалися один одному і незабаром почали зустрічатися. 1934 року вони одружилися, а через рік у подружжя народилася донька, яку назвали на честь матері Горовиця Сонею. Доля дівчинки склалася трагічно: вона загинула 1975 року. Одна з версій не виключає самогубство.

До речі, трагічно закінчилися долі практично всіх членів родини Володимира. Його брат Яків загинув 1916 року. Ще один із братів Горовця - Григорій – неодноразово відбував покарання у в'язниці за «контрреволюційну діяльність», що й стало причиною його смерті.

1930 року на операційному столі померла мама Володимира. через сім років - 1937 року - заарештували його батька. З в'язниці Горовиць-старший не повернувся. 1940 року родина отримала звістку про його смерть.

Єдина сестра Горовця - Регіна – працювала викладачем у Харківській консерваторії. Померла 1984 року.

Сам Володимир 1940 року остаточно оселився у США і через чотири роки отримав громадянство.

У 1953 році Горовиць раптово оголосив про припинення концертної діяльності. Він не гастролював аж до 1965 року. Потім повернувся на сцену і багато концертував у США та Європі.

Музичний талант Горовця відзначено 25 преміями «Греммі».

Помер музикант у віці 86 років. За п'ять днів до смерті він записував для фірми ony" етюди Шопена і Ліста, ноктюрн Вагнера, демонструючи фантастичну техніку. А потім його не стало ...

Поховали Володимира Горовця у фамільному склепі роду Тосканіні.

Прямих нащадків у талановитого музиканта не залишилося.