​На Донбасі може початися нова війна: на цей раз з Малоросією і Росією

20 липня, згідно з повідомленнями прес-центру штабу АТО стало, безпрецедентним за рівнями втрат за останній час - всього за добу загинули відразу 9 військовослужбовців ЗСУ, 6 були поранені і ще 1 - потрапив в полон.

Найбільш серйозні втрати ЗСУ понесли в ході бою, що розгорівся в цей день біля населеного пункту Красногорівка. За повідомленнями волонтерів в районі населеного пункту члени незаконних збройних формувань використовували важку артилерію, «Град» і бронетехніку, тобто заборонене озброєння, яке повинно було бути відведено на 15 км від лінії розмежування.

Під вогонь також потрапила і сама Красногорівка - внаслідок обстрілів з мінометів, артилерії калібру 122 мм, танків і установок «ГРАД» житлового сектора населеного пункту був пошкоджений житловий будинок.

«Ворожа ДРГ проникла на позиції ЗСУ і завдала підступного удару по позиціях одного з механізованих батальйонів. Незаконні збройні формування почали операцію з масових обстрілів українських позицій забороненими Мінськими домовленостями 120-міліметровими мінами і танковими снарядами.

За попередніми даними, не менше чотирьох танків вели вогонь з різних позицій. З метою організації бою по всій лінії оборони командир частини зайняв своє місце на командному пункті, для управління вогнем і резервами. Під час перших хвилин бойового зіткнення двоє наших солдатів отримали поранення несумісні з життям. Один з військовослужбовців влучним вогнем відправив у пекло відразу двох бойовиків, які, за попередніми даними, належать до батальйону "Оплот".

З огляду на раптовість удару супротивника і бойові втрати українських захисників, командир підрозділу, для збереження життя побратимів, прийняв рішення відійти на проміжну позицію. Під час переміщення, було вбито ще двох найманців. Згодом до українських воїнів підійшло підкріплення, яке надійно закріпилася на позиціях. На жаль, воїни не дорахувалися одного з бійців. Як потім з'ясувалося, його, контуженого, взяли в полон ворожа ДРГ. Життя ще одного солдата не вдалося врятувати, він отримав смертельне поранення.

Під напором масового стрілецького вогню з позиції українських бійців, противник був змушений відійти під прикриттям танків, мінометів і реактивних снарядів пересувного «Граду». Під час цього бойового зіткнення поранення різного ступеня тяжкості отримали троє українських бійців. Близько шостої години щільність вогню противника з танків і мінометів дещо зменшилася. Для евакуації поранених бійців висунулися медичні автомобілі. Але противник продовжував обстріл. 120 мм міна вибухнула поруч з групою евакуації і поранила чотирьох військовослужбовців», - розповів про подробиці бою прес-центр штабу АТО на своїй сторінці в Facebook.

Також, як повідомляє прес-центр штабу АТО, за даними радіоперехоплення стало відомо про втрату противником чотирьох бойовиків. Коли ворог відходив, наші бійці зафіксували евакуацію ще двох убитих окупантів. Трьох загиблих українських воїнів командування частини представить до державної нагороди "Орден Богдана Хмельницького" III ступеня, на жаль, посмертно. Поранені бійці будуть представлені до орденів "За мужність".

Незрозуміло, що стало причиною атаки позицій ЗСУ з боку самопроголошеної ДНР і різкого посилення обстрілів по всій лінії зіткнення. Так, за 20 липня в прес-службі штабу АТО заявили про 29 обстрілів. Втім, самі військовослужбовці ЗСУ підозрюють, що атака під Красногорівкою дуже схожа на розвідку боєм перед можливим активним наступом. І для цього є передумови.

Малоросія замість Новоросії

За 2 дні до бою під Красногорівкою, 18 липня, «ЗМІ» самопроголошеної ДНР повідомили про створення нової «держави» - Малоросії, яка на думку її «творців» мала стати правонаступником «України». Нове державне утворення за заявами лідерів самопроголошеної ДНР імовірно буде складатися з 19 областей колишньої України і носити назву Малоросія з центром нової держави в Донецьку. Києву ж буде відводитися роль культурної столиці.

«Малоросія - федеративна держава з широкою автономією регіонів. Право регіональних мов гарантовано зберігається, державним прапором визнається прапор Богдана Хмельницького», - розкрив «суть» новоствореної квазідержави «міністр з податків і зборів» самопроголошеної ДНР Олександр Тимофєєв з позивним Ташкент.

«Всі ми тут зібралися говорити про майбутнє. Ми пропонуємо план реінтеграції країни через закон і Конституцію. Ми повинні побудувати нову країну, в якій не забуті поняття совісті і честі. Ми пропонуємо жителям України мирний вихід з важкої ситуації, що склалася, без війни. Це наше останнє речення не тільки українцям, а й усім країнам, які підтримали громадянську війну в Донбасі. Я переконаний, що ми зробимо все можливе і неможливе», - навели слова «голови» ДНР Олександра Захарченка «ЗМІ» самопроголошеної республіки.

Експерти губилися в здогадах, як сприймати дане рішення, варіантів було багато - від чергової божевільної витівки Захарченка на кшталт планів по захопленню Лондона, до сигналу українській владі, що непідконтрольні території Донбасу все ж відчувають себе частиною України і не претендують на незалежність, як раніше, просто Україна у них «інша».

«Український народ поховав «Новоросію», поховає і «малоросію». Хворі фантазії російських маріонеток завжди зникають як міраж. Територіальний суверенітет України буде відновлено. Беззаперечно!», - з властивою військовим прямотою заявив на своїй сторінці в Facebook начальник Генерального штабу України Віктор Муженко.

«Малоросія - це погляд, спрямований в минуле, а не в майбутнє. А минуле завжди програє майбутньому, тому ніяких перспектив у цього проекту немає. Найцікавіше в словах Захарченка на мій погляд, це заявка на Україну і українство, але інше, відмінне від того, що зараз є державною політикою країни. В його словах читається «ми - це Україна, ми частина цієї країни, але наша Україна не така, як у вас», - таку думку висловив донецький активіст, один із засновників організації «Відповідальні громадяни», що займається наданням гуманітарної допомоги на Донбасі Енріке Менендес на своїй сторінці в Facebook.

Цікаво, що інша самопроголошена республіка - ЛНР, цілком офіційно відхрестилася від участі в планах «реінкарнації» України в особі Малоросії.

«18 липня 2017 року в ЗМІ була розміщена новина про проведення засідання представників регіонів України, де було заявлено про створення нової держави - Малоросії, в якій було зазначено про участь в цьому засіданні представників ЛНР. У свою чергу, Луганська Народна Республіка не направляла офіційних представників для участі в розгляді питання створення Малоросії. Цей проект навіть не обговорювався з ЛНР. Республіка вважає важливим залишатися прихильником Мінських угод і далі буде вимагати їх виконання від України», - повідомив «офіційний сайт» ЛНР.

Погляд з Кремля

У свою чергу досить двоїстою виявилася позиція Кремля.

«Російська сторона зберігає свою прихильність мінським домовленостями. Все інше поки не коментую», - відповів прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Він також підкреслив, що дана тема «підлягає осмисленню та аналізу», повідомляють російські ЗМІ.

У свою чергу РБК з посиланням на власні джерела заявило, що ініціатива створення Малоросії повністю виходила від Олександра Захарченка і стала для Кремля несподіванкою.

Близький до Владислава Суркова експерт Олексій Чеснаков заявив ТАСС, що проект створення Малоросії висунутий рядом письменників і блогерів, близьких до керівництва ДНР, і в самому керівництві Донецької республіки багато його вважають несерйозним. «Проект швидше літературний, ніж політичний. До реальної політики малоросійська ініціатива не має ніякого відношення», - сказав він. «Шум піднято великий, але через місяць про Малоросію забудуть всі, включаючи авторів цієї ідеї», - зазначив експерт.

Безпорадність самопроголошених «народних республік», нездатних існувати без іноді явної, а іноді таємної допомоги Російської Федерації, змушує сумніватися в тому, що «глава» ДНР вирішив дозволити собі таку вільність і те, що Кремль «був не в курсі».

«Назустріч виборам. Завтра - війна. Проголошення «Малоросії» на території всієї України, за винятком Криму - не просто черговий фарс. Воно означає, що керівництво Росії вирішило припинити імітацію спроб мирного врегулювання і почати велику війну. За високу явку на виборах Путіна в березні 2018 буде заплачено кров'ю», - написав російський опозиційний політик, президент фонду «Перспектива» Леонід Гозман на своїй сторінці в Facebook.

Тим часом для подібних припущень є цілком реальні передумови. Так, здається, навряд чи хтось сумнівається в нездатності «Малоросії» самостійно поширити свою «владу» на 19 областей України. Це можливо тільки військовим шляхом, але зробити це «армії» ДНР, яка здатна лише утримувати вже зайняту територію, явно не під силу.

Цією третьою силою здатна стати іноземна держава, як бачимо, передумови до цього є.

Так, класичним приводом для іноземного збройного втручання у внутрішні справи країни в усі часи вважалося створення так званої "держави" або уряду, яка будучи створеною за участі майбутнього інтервента, визнається останньою легітимною і просить у союзника допомоги для встановлення своєї "законної" влади.

У березні 2017 року за повідомленнями російських ЗМІ в Південному федеральному військовому окрузі почалося створення і розгортання 8-ї загальновійськової армії зі штабом в Новочеркаську Ростовської області. Подібна ініціатива в мирний час доволі нехарактерна, так як армії виникають зазвичай у воєнний час або напередодні війни.

5 липня російське видання "Комерсант" повідомляє, що президент Володимир Путін закритим указом призначив офіцерів командування 8-ї армії, причому більшість вищого командного складу має досвід реальних бойових дій в Чечні, Грузії, Сирії або досвід миротворчих операцій в колишній Югославії. А до поставлених завдань формування має приступити до кінця 2017 року.

Як відомо, 18 березня 2018 року в Російській Федерації повинні відбутися чергові президентські вибори, в ході яких нинішній глава держави Володимир Путін розраховує на перемогу. Виконання цього завдання ускладнюється цілим комплексом проблем і очевидним погіршенням соціально-економічної ситуації в країні, що викликано міжнародними санкціями та падінням цін на нафту, не завжди вдалою, і активізацією зовнішньої політики Росії, що в комплексі призвело до зростання опозиційних виступів і настроїв.

Для швидкого зростання рейтингу потрібен прорив в якійсь сфері, але якщо економічний прорив за такий короткий час об'єктивно неможливий, то успіх зовнішньополітичний може здатися в Кремлі більш реальним.

До такого успіху цілком можна віднести створення «союзної» до Росії Малоросії замість «недружньої» України. При цьому роль збройної сили сприяє подібному «перетворенню»: це цілком може виконати армія на чолі з генералами, які мають досвід бойових дій.

У світлі цього бої під Красногорівкою цілком можуть бути розвідкою боєм і пробою сил перед прийняттям майбутнього рішення про можливий початок поширення Малоросії на захід. Якщо існує подібний план, то в зоні АТО слід очікувати влітку-восени чергової ескалації збройного конфлікту на Донбасі зі спробами «промацати» оборону ЗСУ в різних місцях.