Сергій Чеботар: потрібний Авакову і партії Народний Фронт

Сергій Чеботар на посаді заступника міністра МВС «знищив» ЄДАПС і «зачистив» відомство від 17 тис. співробітників.

Незважаючи на створення спеціальних органів для боротьби з VIP-корупцією на кшталт Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, чиновники всіх мастей і раніше відчувають себе привільно.

Одним з останніх скандальних корупційних справ, закритих у відношенні високопоставлених осіб стало «справа рюкзаків Авакова», в якому проходив син міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова - Олександр. По одній справі з ним проходив і екс-заступник міністра Арсена Авакова Сергій Чеботар, який також вислизнув з обіймів Феміди.

До 35 і не жив

Хоча за екс-заступником міністра внутрішніх справ і числиться чимало гучних корупційних діянь, сам він на рідкість «скромний», у всякому разі його відома біографія починається аж з 35-річного віку, коли в 1987 році він закінчив Українську сільськогосподарську академію.

Як стверджують ЗМІ - працював в управлінні, яке займалося розподілом продуктів в одному з районів столиці. Паралельно був депутатом Московської райради Києва.

Потім Сергій Чеботар різко змінює діяльність, будучи в 1993 році відряджений до Посольства України в Республіці Польща, де працював на посадах радника з економічних питань, керівника торговельно-економічної місії у Посольстві України в Республіці Польща, тимчасово повірений у справах України в Республіці Польща.

Повернувся до столиці Чеботар лише в кінці 90-х, правда, коли саме в точності невідомо. Але, судячи з усього, займався громадською роботою на посаді віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців. Мабуть, завдяки цьому посту йому багато в чому і вдалося обзавестися потрібними зв'язками, які допомогли в подальшій кар'єрі.

У 2000-2001 роках Сергій Чеботар був радником двох прем'єр-міністрів України - Віктора Ющенка і Анатолія Кінаха, поки не отримав пост в Адміністрації Президента України.

З якоїсь незрозумілої причини, не маючи профільної юридичної освіти, Чеботар отримав функції по здійсненню зв'язку з правоохоронними органами та координації судової реформи.

Зміна влади в 2005 році не змінила особливо роботи Чеботаря, хіба що він перейшов в Секретаріат президента України, але як і раніше курирував в ній зв'язок з правоохоронцями. Ці ж функції він виконував і в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, де працював в період з 2007 по 2010рр.

У 2012-му навіть «засвітився» в списку ВО «Батьківщина» на непрохідному місці №125 і в підсумку задовільнився посадою помічника народного депутата Олександра Турчинова, чиєю людиною вважався з 2005 року.

Нарешті 5 березня 2014 року настав «зоряний час»: Сергій Чеботар став заступником Міністра внутрішніх справ України - керівником апарату.

«Темна конячка» з 2000-х

Призначення нового заступника міністра внутрішніх справ не залишилося без уваги. У ЗМІ стали з'являтися звинувачення на адресу Сергія Чеботаря, в яких він представлявся корупціонером і кучмістом. Але якщо останнє, з урахуванням терміну роботи в АП і Секретаріаті Кабміну при Ющенко і Тимошенко було явним перебільшенням, то в сумнівних скандалах новоспечений заступник міністра був помічений ще в 2000-х.

Ряд скандальних ЗМІ писав про те, що в 2002-2004 роках Сергій Чеботар розвинув таку діяльність, що пізніше деякі працівники Адміністрації навіть написали колективний лист-скаргу, в якому розповіли про влаштований Сергієм Чеботарем в 2002-2004 рр. кадровим терорі і звільненнях, підлеглих за зв'язки з «помаранчевими». Також йому приписувалися і рейдерські атаки, але ніяких негативних наслідків для Чеботаря це не мало.

У січні 2005 року партія Зелених оприлюднила список високопоставлених чиновників, які отримали землі в заповіднику Пуща Водиця - в цьому списку фігурував і наш герой, володіючи ділянкою №531.

Втім, в основному Сергій Чеботар тоді тримався в тіні, благо вистачало і інших «схемщиків», правда, двічі все ж засвітився.

Так, навесні 2008 року чиновник виступив як представник інтересів прем'єр-міністра Юлії Тимошенко в суперечці за Кременчуцький НПЗ «Укртатнафти». Суперником прем'єра була група «Приват», яку підтримував тодішній глава Секретаріату президента України Віктор Балога. Його скандальна записка за фактом засідання акціонерів «Укртатнафти» на ім'я Юлії Тимошенко потрапила тоді в ЗМІ. Втім, прем'єру це не допомогло і просунути на місце директора заводу свого протеже, нинішнього нардепа Сергія Пашинського їй не вдалося.

Інший конфлікт став для Сергія Чеботаря більш принциповим і в кінці кінців закінчився його перемогою вже на посаді заступника міністра внутрішніх справ.

Йшлося про боротьбу за друкування та видачу документів, зокрема закордонних паспортів, українцям.

У 2008 році цим займалося ДП «Ресурси-Документ» на чолі з таким собі Володимиром Швачко, не раз бувшим героєм розслідувань ЗМІ через системи поборів, збільшування вартості отримання паспорта в рази. При цьому плата за «додаткові послуги» перераховувалася на рахунки СК «Добробут», СК «Просто страхування» та інших фірм, контрольованих Швачко і його швагром Юрієм Прудниковим. На кожному паспорті вони «заробляли» від 100 до 350 гривень - але ж закордонні паспорти тоді видавалися сотнями тисяч.

Проти подібної системи виступили відразу дві конкуруючі організації: регіонал Василь Миколайович Грицак, колишній начальник управління матеріально-технічного забезпечення МВС, лобіював інтереси консорціуму «ЄДАПС». Другою стороною стала «Батьківщина» в особі Олександра Турчинова і Сергія Чеботаря, які просували ідею створення окремої Державної міграційної служби (ДМС), у відання якої передали б не тільки видачу паспортів, а й багатьох інших документів - аж до водійських прав.

Крім того, в 2009 році Чеботар і Турчинов намагалися створити окремий реєстр ГМС, одночасно блокуючи створення Єдиного реєстру України. При цьому формувати електронний реєстр ГМС доручили все тій ж ДП «Документ», а вона найняла для цього якихось студентів з вулиці - тобто з жахливими порушеннями всіх процедур і законів про збереження особистих даних громадян України. Тоді ЗМІ помічали, що даний реєстр ГМС може бути використаний командою Тимошенко для спроби фальсифікації виборів.

У підсумку служба була створена після трьох вето Віктора Ющенка.

Але якщо партію цікавили політичні дивіденди напередодні виборів, то Чеботар цікавився більше матеріальною стороною питання, примудряючись відтягувати перехід України на біометричні паспорти, які б виготовляв «ЄДАПС», і ратував за звичайні паперові паспорти, які робило і видавало ДП «Документ». Також варто відзначити його роль в появі на світ розпорядження Камбина, яким в липні 2009 року з резервного фонду «Документу» перерахували 10 мільйонів гривень на нібито складання реєстру ГМС. Доля цих грошей невідома.

Апофеозом протистояння став штурм поліграфічного комбінату «Україна» в січні 2010 року під час виборів, що знаходився під контролем «ЄДАПС» і друкував бюлетені для виборів. Оскільки участь Чеботаря була активною, то після зміни влади його кар'єра держслужбовця була закінчена.

Головний «антикорупціонер» всієї МВС

Період 2010-2013 років Сергій Чеботар пересидів тихо, поки в 2014-му не отримав призначення заступником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, якому, як подейкують, був рекомендований Олександром Турчиновим.

У МВС Чеботар отримав кураторство над кадровою політикою, постачанням і питаннями оформлення документів, на чому і розвинув діяльність.

ЗМІ приписують заступнику міністра Люстраційну вакханалію, в результаті якої були звільнені 17 тисяч міліціонерів, що звучить досить двозначно, враховуючи пристосуванство самого Сергія Івановича, який працював за Медведчука, Кучми, Ющенка і Тимошенко.

Звучали питання і до постачальницької політиці міністерства: у журналістів викликало питання тендер МВС на покупку влітку 2014 року 2000 бронежилетів і 6000 касок виробництва Польщі для потреб підрозділів Національної гвардії. Журналісти з'ясували, що придбана амуніція була у фірми з орбіти дніпропетровського губернатора і бізнесмена Ігоря Коломойського ТОВ «ПКФ «Авіас» за 55 мільйонів гривень. При цьому було відмовлено вітчизняному виробникові бронежилетів «Корсар» - ТОВ НВП «Темп-3000» просив за свою продукцію вдвічі менше.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що не збирається економити на життях своїх підлеглих, оскільки польські бронежилети краще. Сергій Чеботар підтримав свого шефа, різко розкритикувавши українські бронежилети, при використанні яких втрати на передовій могли б бути на 50-70% вище.

Нарешті восени 2014 року тоді ще народний депутат України і радник президента України Микола Томенко виступив зі звинуваченнями на адресу Чеботаря в тому, що заступник міністра курирує корупційні схеми в системі МВС - йшлося про продаж посад. А в Переславлі-Хмельницькому заступник міністра і його родичі нібито покривають роботу «одноразових» компаній, що займаються перевезеннями людей з міста до столиці і не платять податків.

Нардеп звернувся із заявою в генеральну прокуратуру, але слідчі не знайшли фактів, достатніх для відкриття кримінального провадження.

А ось в грудні за Сергія Чеботаря взялися всерйоз: при обговоренні затвердження Арсена Авакова міністром внутрішніх справ, в Блоці Петра Порошенко нібито зажадали звільнити одіозного заступника, але Аваков категорично відмовився робити це. Однак під його зама вже явно «копали».

23 грудня в двері кабінету Сергія Чеботаря була виявлена ​​мініатюрна відеокамера, за допомогою якої велося спостереження за чиновником, пізніше був знайдений «жучок». Тоді під підозрою опинилися іноземні спецслужби, що було найбільш малоймовірним, звільнені корупційні міліціонери і СБУ, що правда в самому відомстві спростували.

Також в списку підозрюваних був консорціум «ЄДАПС», з яким після призначення заступником міністра Сергій Чеботар продовжив розпочату в 2008 році війну і в кінець кінців переміг, заявивши, що в результаті махінацій в рік викрадалося не менше 1 мільярда гривень.


Залучений шпигунським скандалом і звинуваченнями в корупції шум навколо заступника міністра не вщухав, ЗМІ все сильніше намагалися дізнатися подробиці життя і діяльності Чеботаря і в кінці кінців 28 квітня спалахнув скандал, який став останньою краплею.

Під час роботи на знімальну групу програми «Віснику державних закупівель», яка здійснювала розслідування відносно Чеботаря, було скоєно напад біля будинку дочки Чеботаря в селі Лісники Київської області. Нападники перекрили дорогу, залізли в автомобіль і викрали камеру і відеореєстратор, завдавши оператору тілесні ушкодження.

Вже через кілька годин Сергій Чеботар на офіційному сайті МВС оприлюднив заяву, що він не має будинок в селі Лісники Київської області. Однак журналісти «Наших грошей» з'ясували, що нападниками були зять Чеботаря Олег Поліщук та його бізнес-партнер Сергій Гаврилко, а будинок належить саме дочці Чеботаря Оксані.

Інцидент викликав широкий резонанс і ряд депутатів зажадали відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, але все обійшлося відставкою за власним бажанням самого Чеботаря.

Втім, Арсен Аваков довго говорив, що його екс-заступник чудово справлявся зі своєю роботою і став жертвою провокації. Пропажу ж зама після відставки міністр пояснював отруєнням останнього, правда, можливо Чеботар просто перебував за межами країни.

Ледь не накрило рюкзаками

Сам Сергій Чеботар в лютому 2016 року також у інтерв'ю виданню «Лівий берег» заявив про своє отруєння, але вже кілька днів по тому в Інтернеті з'явилося відео, зняте прихованою камерою, на якому людина, схожа на Олександра Авакова (сина Арсена Авакова), домовляється з людиною, схожим на екс-заступника глави МВС Сергія Чеботаря, про поставку рюкзаків за завищеною ціною. Прихована зйомка проводилася СБУ на прохання військової прокуратури в рамках провадження про корупцію в МВС.

Так на світ з'явилося «справа рюкзаків Авакова», за яке в квітні 2016 року взялося НАБУ. 31 жовтня 2017 року детективи Бюро затримали підозрюваних в покупці рюкзаків за завищеною ціною. Ними виявилися власник і директор «Дніпровенда» Володимир Литвин, тоді вже екс-заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар і син міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова Олександр.

Сам Арcен Аваков назвав операцію «тиском на нього з боку організаторів сьогоднішніх дій проти сина і в минулому підлеглих» і заявив, що воно не пройде.

В результаті міністр внутрішніх справ мав рацію - в липні 2018 року власник і директор «Дніпровенда» Володимир Литвин зізнався, що це саме він підробив всі документи, які були подані на тендер і тим самим вивів з-під удару людей і сина Авакова.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі справу стосовно Олександра Авакова і Сергія Чеботаря закрили вважаючи їх невинними, правда в НАБУ спробували оскаржити це рішення, але поки невдало.

Словом, можна стверджувати, що Сергій Чеботар благополучно «відскочив» і поки жодне з численних звинувачень в корупції, не дивлячись навіть на відео сумнівних переговорів, не змогли підтвердитися.

Здається, чимала частка заслуги в цьому не тільки міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, а й патрона Чеботаря, нині секретаря РНБО України Олександра Турчинова, який за даними ЗМІ, багато років надавав протекцію своїй людині.

Джерело: Коментарі