Україна і Росія: дружби немає


Україна ініціювала розрив Договору про дружбу з Росією

Президент Порошенко близький до здійснення свого бажання ще раз попрощатися з Росією. І головний його аргумент розірвання договору дружби з РФ - це скасування положення про базування Чорноморського флоту у Севастополі.

Деякі експерти прогнозують, що розірвання Великого договору створить дуже великі проблеми Україні: неделімітованій кордон; скасування угди про «спільне використання Азовського моря»; необхідність перегляду багатьох законів, які були прийняті минулими складами Верховної Ради і спиралися на цей договір; проблеми з перетином кордону для людей та товарів.

Чи можливий перегляд кордонів

Після розірвання Договору про дружбу, РФ офіційно як би й не зобов'язана «поважати територіальну цілісність» колишньої УРСР. Формально Москва може навіть пред'явити територіальні претензії - юридично визнати неправомірною передачу Україні 1920 року Донбасу та 1954 року - Криму. І оскільки ініціатива розірвання неактуального вже документа належить Києву, то й за можливі наслідки відповідати, у першу чергу, доведеться нам.

Заради справедливості слід нагадати, що намір підписати (а потім ратифікувати) цей договір викликав запеклі суперечки серед депутатів Держдуми РФ. Головне спотикання було якраз у небажанні визнавати наявні кордони України. У першу чергу депутати (і не тільки) не бажали визнавати Крим українським. Президент Борис Єльцин все ж зміг змусити парламентаріїв прийняти його рішення (а на нього самого, можливо, чинили тиск американці, які вже тоді мали свої виду на Україну).

Якомось чином можна зрозуміти йнинішню мотивацію Києва. Коли у черговий раз президент або деякі депутати скаржилися на т.зв. гібридну війну та російську агресію, то майже завжди їм нагадували про те, що договір дружби продовжує діяти, дипломатичні відносини не розірвані, поїзди та автобуси, незважаючи на поодинокі зусилля міністра Омеляна, продовжують курсувати. І ось, нарешті, Україна робить рішучий крок, щоб посилити конфронтацію з сусідом.

Наслідки розірвання Договору про дружбу

Опитані експерти одностайні у тому, що Україна, розірвавши угоду, яка стала анахронізмом, не так багато і втратить. Зате зникає формальна основа для розвитку відносин з РФ. Але вони і так, в найближчому майбутньому, навряд чи зможуть поліпшуватися.

19 вересня 2018 року набрав чинності указ президента Петра Порошенка про призупинення договору між Україною і Росією - це досить потрібне рішення, яке варто було прийняти раніше, - підкреслює політтехнолог Анатолій Луценко. - «Зараз, через чотири роки після початку російської агресії на сході України, це, м'яко кажучи, більше нагадує про виборчу кампанію, початок якої вже не за горами. Майже не залишилося жодної людини, у якої не промайнула думка, що все це робиться виключно під вибори. Це та ж сама історія, що й розмови про внесення змін до конституції України: така ось демонстрація дій внутрішнього користування, яка безпосередньо пов'язана з президентською кампанією та спрямована на підвищення рейтингу чинної влади. Подібний ефект був й після того, як Україна отримала безвіз. Росія, своєю чергою, також подумає над тим, як використати цю подію для свого власного піару, спрямованого на підвищення рейтингу тамтешнього керівництва. Спочатку вони використають інформаційний простір, щоб вивчити настрої населення і то, куди ця ситуація може призвести. А потім вже будуть приймати більш серйозні заходи», - прогнозує експерт.

Велика проблема розірвання договору - це, по суті, фіксація факту, що легітимного кордону між територіями України та Росії більше неіснує, - звернула увагу політексперт Олена Маркосян. «Після початку конфлікту на Донбасі жителі деяких прикордонних сіл самі переставляли прикордонні стовпи і оголошували себе частиною РФ. Зараз багато сіл просто розділені на частини кордоном, який після розірвання договору стане чисто символічним. Не здивуюся, якщо такі ситуації з прикордонними стовпами почнуть повторюватися. Але головне ж не у договорі, а у тому, що Україна не має більше сусідів, з якими вона дружить і готова таку угоду підписати. Розірвання договору зафіксувало нездатність України домовлятися з усіх питаннь з усіма державами», - засмучується Маркосян.

Як відгукнеться Києву ініціатива розриву

Де-факто, договір у своїх основних пунктах не діє, відповідно цікаві наслідки не відмови від самого договору, а тих висновків, які зробить з цього українська сторона, - звертає увагу політтехнолог Василь Стоякін. «Наприклад, чи будуть зняті перешкоди на шляху запровадження візового режиму (власне, вони й раніше були несуттєвими). Відмова від статей договору, які передбачають непорушність кордонів, якогось значення не має - Росія ж не звертала на нього уваги, коли давала згоду на приєднання Криму. Позитивним наслідком буде формалізація відносин країн, що не є дружніми », - резюмував експерт.

Плюси і мінуси розірвання Договору про Дружбу

Глава українського аналітичного центру Олександр Охріменко оцінив плюси та мінуси цього кроку.

Позитивні фактори. Україна робить заявку на те, що у майбутньому вона не буде у сфері впливу Росії та більше орієнтуватиметься на Європу. Це може дійсно призвести до того, що через 20-30 років Україну у світі будуть сприймати як нинішню Польщу або Чехію - тобто країну європейського формату. При цьому і населення звикне до того, що Росія та Україна - різні країни.

Негативні фактори. Складно буде навіть у майбутньому відновити нормальні ділові, культурні та туристичні стосунки з Росією. Доведеться по-новому домовлятися, навіть за самими незначними питаннями, а це витрата часу та непотрібні конфлікти. Це ускладнить роботу українського бізнесу, який зараз співпрацює з Росією. Але найнебезпечніше те, що українцям буде складно навіть їздити до родичів і друзів у Росію, а росіянам - в Україну.

Розірвання будь-якого договору, що сприяє здоровому функціонуванню міждержавних відносин - це негативне явище, - незадоволений політолог Олександр Лазарєв. «Не є винятком і розірвання договору про дружбу з РФ. Інша справа, що цей договір був фактично порушений обома сторонами та не функціонує у тому обсязі, в якому передбачений, що, в принципі, й послужило офіційним приводом для його припинення. Неофіційною ж, але реальною причиною став початок передвиборчої кампанії, в якій посівні поля президентської агітації обмежуються маневрами у площині «перемоги над агресором и остаточним прощавай», - заявляє експерт. - Чи несе розрив даного договору позитивні наслідки для України, крім звичайно, чергових «прощань»? Ну, якби ніс, то президент і глава МЗС неодноразово б про це згадували б. Стосовно ж негативних наслідків, то до них можна віднести те, що Україна у міжнародних інстанціях при пред'явленні претензій по Криму не матиме додаткового козиря у вигляді цього договору, адже останній, як відомо, підтверджував взаємне визнання кордонів і територіальну цілісність обома державами. А Росія може парирувати у цьому аспекті наступним: у договорі, крім визнання кордонів, згадується й зобов'язання про взаємне невикористання своїх територій на шкоду безпеці один одного. Це я до того, що зміну політичного курсу України 2014 році в РФ вільно можуть використовувати як контраргумент у дискусіях. І ще. Тепер Росія має можливість оспорювати належність Україні земель, отриманих у результаті, як зараз кажуть, червоної окупації 1918-1954 років. Але навряд чи у РФ, з урахуванням останніх тенденцій, цим займатимуться».