Україна і Росія: спільне користування Азовським морем або розрив

Ситуація навколо Азовського моря після весняного загострення та певного перепочинку знову стрімко загострюэться, про що все частіше говорять політики, дипломати, військові, юристи та активісти, як в Україні, так і в Росії.

Як починалася мілітаризація Азова

У березні українські прикордонники затримали риболовецьке судно «Норд», що йшло під російським прапором у північно-східній частині Азовського моря в 15 милях від узбережжя Запорізької області. Капітана судна Володимира Горбенко, громадянина України, який незаконно отримав російський паспорт у Криму, підозрюють у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 Кримінального кодексу України. Сейнер «Норд» порушив порядок в'їзду та виїзду на/з тимчасово окупованої території - Криму.

У свою чергу, в Росії звинуватили Україну у піратстві, а представники Чорноморського флоту РФ, для захисту суден від «потенційної загрози українського державного піратства», запропонували патрулювати північний схід Азовського моря. Росриболовство та Прикордонне управління ФСБ вирішили заснувати оперативний штаб, що координуватиме дії для захисту російських рибалок.

Вже тоді експерти заявили, що звинувачення України у піратстві та створення окремої силової структури задля безпеки російських рибалок в Азовському морі - це чистої води чергова провокація Росії для створення передумов мілітаризації Азовського моря. Під соусом захисту російських рибалок, Росія хоче встановити фактичний контроль над Азовським морем і перетворити його на свою вотчину.

Уже з квітня Росія почала безпідставно затримувати українські судна для огляду та ідентифікації екіпажу. Це не лише створює дискомфорт особовому складу, але й завдає величезних збитків - одна доба «простою» коштують від 10 до 50 тисяч доларів, причому траплялося, що судна простоювали до 4 діб.

До 21 серпня число таких затримань перевищило 150 суден.

Помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян пояснив, що блокуванням іноземних суден ФСБ РФ намагається чинити економічний і політичний тиск на Україну.

Порушень немає, тому потрібно розірвати договір

Слід зауважити, що подібний тиск точно розраховано й майстерно реалізовано, оскільки з юридичної точки зору звинуватити флот РФ у незаконному затриманні суден майже не можливо, а протиставити йому адекватну відповідь у морі можливості не існує, оскільки все що має Україна - катери Держприкордонслужби.

З юридичної точки зору Азовському морю діє договір між Україною і Росією про співробітництво у спільному використанні Азовського моря та Керченської протоки від 23 грудня 2003 року, згідно з яким морська акваторія контролюється обома державами спільно, а військові кораблі можуть ходити всією його акваторією.

Але Україна, яка не має своїх ВМС на Азові, як повелося ще з часів СРСР, після агресії РФ 2014 року, опинилася у програші.

Ситуація навколо незаконних затримань суден в Азовському морі та дій флоту РФ до липня загострилася. Вже 10 липня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №8583 «Проект Постанови про звернення Верховної Ради України до Президента України, Міністра оборони України щодо Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки», який подала фракція «Самопомочі».

Згідно з документом Президенту України пропонували подати до Верховної Ради проект закону про денонсацію Угоди між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря й Керченської протоки, ратифікованого Законом N 1682-IV (1682-15) від 20.04.2004 з подальшою делімітацією державного кордону в Азовському морі.

За три роки до законопроекту №8583, 16 липня 2015 року, в парламенті був зареєстрований документ аналогічного змісту і доля обох однакова - чекати розгляду.

У Росії заявили, що подібним законопроектом Україна хоче домогтися введення чергових антиросійських санкцій.

А ось в Україні ставлення до подібної ініціативи виявилося не таким однозначним.

Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль розповіла, що Україна не буде розривати угоду з РФ про співробітництво в Азовському морі. Також політик зазначила, що країна й надалі використовуватиме наявні інструменти для врегулювання ситуації.

«Про денонсацію угоди з Росією по Азовському морю не може бути й мови - це дасть можливість РФ заявити про територіальну суперечку», - заявила заступник МЗС.

Також, за словами Зеркаль, для країни питання безпеки - дуже важливе, саме тому влада має намір використовувати наявні інструменти, щоб врегулювати конфліктне питання.

З іншого боку, представник президента України в АР Крим Борис Бабин заявляє, що з приводу денонсації угоди з Росією по Азовському морю проводяться наради та будуть прийняті відповідні політичні рішення.

«У нас були відповідні наради, ми вислуховували позицію відповідних відомств та з питань угоди 2003 року, і за більш контраверсійною угодою 1993 року щодо рибальства на Азові. Але головним у протидії ротииру і в Криму, і на Донбасі, і в Азовському морі є посилення відповідної військової і безпекової складової », - сказав Бабин.

Розірвання договору – за і ротии

Потрібно зауважити, що позиція МЗС у питанні розірвання договору про спільне користування Азовським морем, озвучена Оленою Зеркаль, хоча й досить категорична, але слабо аргументована: складно серйозно сприймати боязнь виникнення спору через морської акваторії, коли вже є суперечка за цілий півострів - Крим .

Прихильники розірвання вважають, що таке рішення тільки зміцнить позиції України у міжнародних судах.

Так, експерт благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смілянський наполягає, що розрив договору піде на користь Україні.

Той договір, який діє на сьогоднішній день щодо спільного використання Азовського моря, який підписаний 2003 року між Україною і Росією, фактично позбавив обидві країни 12-тімільной зони, що є внутрішніми водами держави. Це, по суті, морський кордон, що без дозволу не мали права перетинати ніякі судна інших держав, у тому числі й військові.

«Розірвання договору як раз-таки повертає Україні її 12-тимильную зону, при цьому він повертає Україні, у тому ж числі, 12-тимильную зону навколо Криму. Крим - це територія України, яка окупована. І коли сьогодні представники МЗС аргументують, що не можна денонсувати угоду через те, що в України будуть слабкі позиції у міжнародних судах - це слабкий аргумент. Тому що в реальності ми не знаємо, що саме розглядається у міжнародних судах і як договір про спільне використання Азовського моря, як внутрішнього моря двох країн, сприяє перемогам України міжнародних судах», - пише Смілянський.

Експерт підкреслює, що наявність 12-тимильной зони, її порушення з боку РФ, а значить додаткових порушень при перетині морської державного кордону і вхід у внутрішні води України з боку Російської Федерації, зміцнюватиме позиції України, якщо говорити про міжнародні суди зокрема та у цілому . У тому числі зміцнення цієї позиції ґрунтуватиметься на Конвенції ООН з морського права від 1982 року. У ситуації дії договору про спільне використання Азовського моря Україною та РФ використовувати як аргумент у судових суперечках цю Конвенцію Україна не зможе.

Суд без сили – ніщо

Попри те, що окупація РФ Криму триває вже 4 роки, позов з приводу його визнання українським так і не поданий. 2017 року в МЗС України та ж Олена Зеркаль пояснювала це тим, що на розгляд питання про повернення Криму у міжнародному суді ООН необхідна згода обох сторін, тобто і Росії, на що вона, ясна річ, згоди не дає.

2018 року Україна подала позов щодо порушення Конвенції ООН з морського права 1982 року. Власне, саме позиції цього позову, на думку Смілянського та інших експертів, й посилить розрив договору від 2003 року.

Однак сподівання на юридичне рішення конфлікту, м'яко кажучи, самовпевненість, адже обидві сторони вважають Крим, а значить і його узбережжі, від якого й будуть розраховуватися ті самі 12 морських миль внутрішніх вод - своїми, хоча більшість країн й не визнало анексію Криму Російською Федерацією. Тобто основною проблемою стане виконання судового рішення.

У подібній ситуації роль «державних виконавців» в Україні схоже відводять флоту. Так, 28 серпня на сторінці Військово-морських сил ЗСУ в Facebook повідомили, що найближчим часом Україна збільшить корабельне угруповання в Азовському морі, а також сили морської піхоти і артилерії.

Правда, до протидії флоту РФ в Азовському морі адекватними силами ще дуже далеко.

Президент - «за» розрив

Поки сторони сперечалися навколо доцільності скасування договору 2003 року, у президента зберігали мовчання, Але після заяви заступника міністра Олени Зеркаль у Петра Порошенка прореагували і до того ж не на користь МЗС.

Так, 27 серпня президент під час 13-ї наради послів України в іноземних державах заявив, що доручив почати підготовку до засідання Ради національної безпеки і оборони щодо ситуації з РФ в Азовському морі.

За словами українського президента, ситуація, що складається в Азовському морі, - категорично неприйнятна.

«Очікую від МЗС чіткої позиції щодо наших інтересів в акваторії Азовського моря», - сказав Порошенко.

Свою рішучість президент підкреслив 28 серпня, заявивши, що Україна юридично готова до припинення Договору про дружбу, співробітництво тапартнерство з РФ.

Правда не зовсім зрозуміло, чи є подібні кроки та заяви підготовкою до реальних дій, чи залишаються частиною передвиборної стратегії Петра Порошенка.

Джерело: Сomments.ua