Віктор Балога: незаконна вирубка лісу, замок та отруєння Закарпаття

Віктора Івановича називають «господарем Закарпаття». Як же йому вдалося отримати контроль над цілим регіоном?

Біографія

Віктор Балога народився 15 червня 1963 року в селі Завидово Мукачівського району Закарпатської області.

Сім’я

Дружина Оксана – лікар терапевт. Балоги виховують двох синів – Андрія та Павла, а також доньку Софію.

Віктор Балога має двох братів: Іван із 2010 року очолює Закарпатську обласну раду, а Павло – народний депутат Верховної Ради VIII скликання.

Освіта

Після закінчення восьмирічної школи в селі Завидово у 1978, Віктор Балога навчався в середній школі села Загаття Іршавського району.

У 1984 році він закінчив Львівський торгово-економічний інститут за спеціальністю «Товарознавство та організація торгівлі продовольчими товарами».

Кар’єра і бізнес

Після навчання в інституті Віктор Балога пішов служити до армії. Повернувшись у 1986 році, він працював старшим товарознавцем. Через рік влаштувався заступником голови Косівського споживчого товариства. У 1987-1992 роках Балога був старшим товарознавцем на Мукачівській господарсько-товарній базі. Звільнившись, наступні п’ять років був директором фірми «Рей-промінь» та головою правління ТОВ «Барва». Останнє займалося виробництвом і торгівлею, починаючи від консервів та сільгосппродуктів – до вікон і автозаправних послуг.

Навесні 1998 року Віктор Балога, будучи членом СДПУ(о), переміг на виборах міського голови в Мукачевому. А через рік обійняв посаду голови Закарпатської обласної державної адміністрації. Втім, губернаторство, як і членство в СДПУ(о), було коротким. Балога мав конфлікт зі своїм першим заступником Іваном Різаком, теж впливовим членом партії, що й призвело до розриву з політсилою.

У квітні 2002 року вже безпартійний Віктор Іванович став народним депутатом Верховної Ради IV скликання. У парламенті він вступив до опозиційної фракції «Наша Україна». Працював у комітеті з питань економічної політики, власності та інвестицій. Після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах, у лютому 2005 року Балогу знову призначили губернатором Закарпатської області. А вже у вересні цього ж року він очолив Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. У 2006 році Віктор Балога очолив Секретаріат президента.

15 лютого 2008 року Балога вийшов із президентської партії «Народний Союз «Наша Україна». Навесні він увійшов до числа лідерів новоствореної партії «Єдиний Центр».

У травні 2009 року Віктор Іванович заявив про відставку з посади глави Секретаріату президента за власним бажанням. Основною причиною він назвав свою категоричну незгоду з рішенням Віктора Ющенка вдруге балотуватися на посаду президента та тим, що не бачить сенсу працювати в умовах, коли ініціативи команди Секретаріату грузнуть в апатії президента.

Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах у 2010 році, Балога знову повернувся в Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. Очолював відомство протягом двох років.

На парламентських виборах 2012 року Віктор Балога пройшов до Верховної Ради VII скликання від партії «Єдиний Центр». Був членом парламентського комітету з питань євроінтеграції. У 2014 році на позачергових парламентських виборах знову отримав депутатський мандат як самовисуванець. У Верховній Раді VIII скликання Балога не входить до складу будь-якої фракції. Член комітету з питань європейської інтеграції.

Компромат і чутки

Розвиток бізнесу Віктора Балоги пов’язують із Михайлом Токарем, колись відомим на Закарпатті кримінальним авторитетом на прізвисько Геша. За інформацією ЗМІ, саме він займався просуванням Балоги в політиці.

Будучи губернатором Закарпатської області, Віктор Балога фігурував у кількох скандалах. Зокрема, його звинувачували у причетності до несанкціонованої вирубки лісів на Закарпатті приватними фірмами. Серед них фігурувало й ТОВ «Барва» Віктора Івановича.

У Закарпатській обласній державній адміністрації під керівництвом губернатора Віктора Балоги навіть було створено спеціальну комісію, яка видавала ліцензії на вирубку. Ліс вирубували з порушенням усіх правил – уздовж водних джерел та доріг, із використанням важкої, зокрема гусеничної, техніки. Для полегшення роботи практикували суцільні рубки. При цьому багато лісу навіть не вивозили, а лишали гнити. Такі дії досить швидко призвели до катастрофічних наслідків.

У листопаді 1998 року Закарпатська область уперше серйозно постраждала від повені. Було затоплено 130 населених пунктів, повністю зруйнованими виявилися дві тисячі будинків. Загинуло 18 осіб. На ліквідацію наслідків та попередження подібної катастрофи в майбутньому уряд виділив області кілька мільйонів гривень. Однак в 2001 році, коли відбулася повторна повінь, стало зрозуміло, що гроші було витрачено не на усунення причин потопу, а на латання бюджетних дірок Закарпаття. Повінь 2001 року стала ще катастрофічнішою. Основною її причиною називали масову вирубку лісів.

Під час другого губернаторства Віктора Балоги відбулася ще одна екологічна катастрофа на Закарпатті. З 1998-го року на територію Закарпатської області тоннами звозили і складали в хаотичному порядку теплостійкий наповнювач «Премікс», призначений для використання в технологіях виготовлення систем гальмування. Речовина класифікується як відходи першого класу небезпеки.

Віктор Іванович мовчав про те, яку небезпеку для людей становить ця речовина. Бити на сполох закарпатці почали лише після того, як про «Премікс» з’явилася інформація у ЗМІ. Після цього Віктор Балога звернувся до тодішнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з проханням виділити на ліквідацію 3 млн грн. При цьому він замовчав той факт, що особисто давав дозвіл на ввезення «Преміксу» під час перебування на першому губернаторському терміні.

У 2007 році тодішній прем’єр-міністр Віктор Янукович видав розпорядження про виділення 350 га землі у Мукачівському районі під великий комплекс Центру розвитку туризму «Синяк». Цей центр Мукачівська районна рада створила того ж року, в нього на рахунку не було жодної копійки. Контроль за виконанням розпорядження мав виконувати рідний брат Віктора Балоги – Іван, який на той час був заступником губернатора.

На території відразу ж почали масово вирубувати ліси, хоча ще не було жодних проектів центру. Приблизний розмір втрат лісового господарства становив понад 58 млн грн.

Після розголосу в пресі, в 2008 році тодішній прем’єр Юлія Тимошенко скасувала рішення про виділення землі. Однак через три роки, коли Віктор Балога отримав посаду міністра МНС в уряді Януковича, Кабмін відновив постанову про виділення 350 га під центр.

Туристичний комплекс так і не побудували. Щоб якось легалізувати землю, Віктор Балога вирішив створити на території біля Синяка регіональний ландшафтний парк, до якого й увійшли 350 га, виділені під Центр розвитку туризму. Тобто Балога скинув із себе вантаж інвестиційних зобов’язань і отримав вигоду на зрубаному лісі.

У 2008 році депутатська група «Народна самооборона» звинуватила Віктора Балогу в нецільовому використанні державного майна і коштів. Віктор Іванович та його родичі здійснювали приватні перельоти державним коштом. Усього Балоги налітали на 328 тис. грн.

Того ж року Мукачівська міська рада на позачерговій сесії ухвалила рішення віддати мукачівський замок «Паланок» у довгострокову оренду ТОВ «Високий замок», серед засновників якого була дружина Віктора Балоги. Орендарі отримали приміщення замку загальною площею 2300 кв. м на період із 2010 по 2056 роки. На території замку вони планували облаштувати готельно-ресторанний комплекс.

Усі розуміли, що процедура передачі замку відбулася із порушеннями. Деякі депутати навіть зверталися в Генпрокуратуру. Коли історія набула розголосу, парламент у 2009 році ухвалив постанову, яка передбачала «створення державного історико-архітектурного заповідника «Замок «Паланок». Його мали передати під фінансування та контроль Кабінету міністрів. Однак постанову досі не виконали.

Джерело: Politeka