Володіння українською мовою для зайняття державної посади – це об’єктивна необхідність

Микола Княжицький, український журналіст

Ще декілька відповідей на традиційні закиди про те, що ніби-то «Закон про забезпечення функціювання української мови як державної» порушує права російськомовних українців і порушує Європейську хартію про регіональні мови.

1. Чи часто ви зустрічали українців, які не розуміють українську мову?

Справді, є люди, які свідомо зневажають українську мову, є такі, хто «оберігає» власних дітей від україномовного середовища... Але правда в тому, що незнання української мови є результатом штучного обмеження особою самої себе або своїх дітей. Спробуйте знайти серед своїх знайомих людей, не здатних зрозуміти україномовну телепередачу, або таких, хто ніяк не зможе українською висловити свою думку з будь-якого побутового питання, і ви зрозумієте, на скільки це унікальне явище в сучасній Україні.

2. Володіння українською мовою для зайняття державної посади – це не дискримінація, а об’єктивна необхідність

Особа, яка працює в державних органах, працює з законодавством, написаним українською мовою, читає листи і циркуляри, написані українською, готує відповіді і виступає перед громадянами. Якщо це виконавча влада, то особі елементарно потрібно чітко усвідомлювати, що саме вона має виконувати. І якщо людина свідомо йшла шляхом ізоляції від всього української мови, то очевидно, що державний орган – це не найкраще місце для неї.

3. Закон визначає прості і чіткі критерії для рівня володіння мовою

Відповідно до закону, володіння мовою – це не диктант, не читання на пам’ять віршів і не переказу «Кайдашевої сім’ї». Володіння мовою – це здатність почути або прочитати інформацію, зрозуміти її зміст і надати на неї відповідь. Цей підхід відображений у рекомендаціях Ради Європи з мовної освіти (CEFR), і він дослівно перенесений в український закон про мову. Кожен випускник української школи володіє українською мовою на найвищому рівні. Не виключено, що передбачені законом сертифікати видаватимуться одночасно з атестатом, як то робиться в Латвії та багатьох інших країнах.

4. Хартія про регіональні мови обмежена в застосуванні, як Конституцією, так і законом про її ратифікацію.

Чи суперечить закону про мову Європейські хартії про регіональні мови. Насправді ніяких суперечностей немає. По-перше, в самій Хартії вказано, що «охорона і розвиток регіональних мов... Не повинні зашкодити офіційним мовам і необхідності їх вивчати». За Конституцією офіційна мова в Україні лише українська, а відтак Хартія прямо визнає неприпустимим ігнорування державної мови лише через регіональний статус міноритарної мови.

По-друге, в чинному законі про ратифікацію Хартії встановлено, що «заходи, спрямовані на утвердження української мови, як державної, її розвиток і функціювання в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов», які за цим законом вважаються мовами меншин.

По-третє, державний статус української мови закріплений в Конституції, розтлумачений Конституційним Судом України, і ніщо, в тому числі Хартія, не може змінити цей статус.

По- четверте, російська мова не відповідає визначенню терміну «регіональна мова» в статті 1 Хартії. Через те, що в Україні немає обмежених території, в межах яких проживають люди, що володіють нею. Російська мова поширена на всій території України, а в деяких сферах вона довгий час навіть домінувала. І тому не російська, а вже українська мова існувала на правах міноритарної, яку необхідно захищати.

Отже, державний статус української мови – це конституційна норма, яка з’явилася не 25 квітня 2019 року, а за декілька десятиліть до того. Те, що державний статус української мови зобов’язує всіх чиновників державних і комунальних органів застосовувати саме її, 20 років тому розтлумачив Конституційний Суд України. І вочевидь, якщо особа мала бажання податися на державну службу та уособлювати собою державу і державну політику, вона мала опанувати державну мову. Якщо з певних міркувань вона того не зробила, прийнятий Верховною Радою закон ще раз надає їй таку можливість, в тому числі через мережу безкоштовних курсів вивчення української мови. І ніякі посилання на Хартію регіональних мов не змінять ситуацію, оскільки Хартія не може змінювати Конституцію та конституційний статус державної мови і не звільняє носіїв міноритарних мов від обов’язку вивчити мову своєї країни.

Джерело: Facebook